Винаходи стародавнього Китаю

по центру, роблячи перев’язку типу «метелик», через що книга вже набула вигляду сучасної. Династія Юань (1271–1368) ввела корінець з цупкого паперу, а пізніше за часів династії Мін листи почали прошивати нитками.

Друкарство в Китаї зробило великий внесок у збереження багатої культури, що формувалася століттями.

 Винахід стародавнього Китаю № 3 — порох

Вважається, що порох був розроблений у Китаї в X столітті. Спочатку він використовувався як начинка в запальних снарядах, а пізніше були винайдені порохові снаряди вибухової дії. Порохову цівкову зброю, згідно з китайським літописом, вперше було застосовано в боях 1132 р. Це була довга бамбукова трубка, куди закладався порох і потім підпалювався. Цим «вогнеметом» ворогові наносилися сильні опіки.

Століття по тому, у 1259 році, вперше було винайдено рушницю, яка стріляє кулями — товста бамбукова трубка, в яку поміщався заряд пороху і кулі. Ще пізніше на рубежі 13–14 століть у Піднебесній поширилися металеві гармати, що заряджаються кам’яними ядрами.

Крім військової справи, порох активно застосовували і в побуті. Так, порох вважався добрим дезінфікуючим засобом при лікуванні виразок і ран, під час епідемій, а також його використовували для труїння шкідливих комах.

Проте, мабуть, найбільш «яскравим» винаходом, який з’явився завдяки створенню пороху, є феєрверки. У Піднебесній вони мали особливе значення. За стародавніми повір’ями, злі духи сильно бояться яскравого світла і гучного звуку. Тому здавна на Новий китайський рік існувала традиція у дворах палити багаття з бамбука, який шипів у вогні і лопався з тріском. А винахід порохових зарядів, безсумнівно, налякав «нечисту силу» вже не на жарт — адже за силою звуку і світла вони значно перевершували старий спосіб

Пізніше китайські вмільці почали створювати різнокольорові феєрверки шляхом додавання в порох різних речовин.

Сьогодні феєрверки стали незамінним атрибутом святкування Нового року практично у всіх країнах світу.

 Винахід стародавнього Китаю № 4 — компас

 

Модель китайського компаса періоду династії Хань

 Перший прототип компаса, як вважається, з’явився за часів династії Хань (202 до н. е. — 220 н. е. ), коли китайці почали використовувати магнітний залізняк, орієнтований на північ-південь. Правда, він отримав застосування не в навігації, а у ворожінні. У древньому тексті «Луньхен», написаному в 1 столітті н. е. , в главі 52 древній компас описується так: «Цей інструмент нагадує ложку, і якщо його покласти на тарілку, то його ручка вкаже на південь».

Опис магнітного компаса для визначення сторін світу вперше викладено в китайському манускрипті «Уцзін Цзуньяо» 1044 р. Компас працював на принципі залишкової намагніченості з нагрітих сталевих або залізних болванок, які відливалися у формі риби. Останні клали в чашу з водою, і в результаті індукції і залишкової намагніченості з’являлися слабкі магнітні сили. У манускрипті згадано, що цей прилад використовували як покажчик курсу в парі з механічною «колісницею, яка вказує на південь».

Більш досконалу конструкцію компаса запропонував уже згаданий китайський учений Шень Ко. У своїх «Записках про струмок снів» (1088) він детально описав магнітний відхил, тобто відхилення від напряму

1 2 3