Жанрова своєрідність філософських повістей Вольтера в контексті французької літератури доби Просвітництва
Завдання роботи: виявити філософські погляди автора в процессі дослідження його творчості, зв’язати їх з основною літературною концепцією того часу.
Предмет дослідження: філософські повісті Вольтера
Об’єкт дослідження: жанрова своєрідність філософських повістей Вольтера в контексті французької літератури епохи Просвітництва.
Актуальність роботи: зверненість до дійсності життя, до ії гострих суспільних та духовних конфліктам пронизає усю творчість Вольтера. При всій своїй актуальності вона глибоко проникає в сутність загальнолюдських проблем, що стоять далеко за межами тієї епохи, коли жив та творив письменник.
Практичне значення результатів: інформацію можна використати для лекцій по Вольтеру, для написання рефератів, доповідей та ін.
Робота складається з плану, вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.
РОЗДІЛ 1. XVIII СТОЛІТТЯ – ДОБА ПРОСВІТНИЦТВА
1. 1 СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ ДОБИ ПРОСВІТНИЦТВА
Просвітництво - прогресивна ідейна течія епохи становлення капіталізму, пов'язана з боротьбою проти феодальних порядків. Вона мала такий величезний вплив на всі сфери духовного життя суспільства, що й саму епоху називають епохою Просвітництва.
Хронологічно - це приблизно друга половина XVII-XVIII ст. Період характеризується подальшим зростанням і зміцненням національних держав Європи, докорінними економічними зрушеннями, бурхливим розвитком промисловості та напруженими соціальними конфліктами.
Ознаки Просвітництва:
1. Головна ідея Просвітництва – завдяки знанням змінити цей недосконалий світ.
2. Головне завдання П. – боротьба з феодалізмом, абсолютизмом, духовенством.
3. Головні герої епохи – люди науки, мистецтва, державні діячі-реформатори.
4
5. Героєм у творах мистецтва стає також і звичайна людина. Вона зображується з симпатією і любов’ю.
6. Час Просвітництва (18 ст. ) – час відкриттів і подорожей.
7. Пропаганда книг і знань – прикмета епохи. (бібліотеки, тощо) Створення перших енциклопедій.
8. Епоха Просвітництва (18 ст. ) – епоха енциклопедистів ( людей обізнаних в різних галузях знань).
Із становленням у Західній Європі буржуазного суспільства ідеї Просвітництва розвиваються спочатку в Англії, потім у Франції, пізніше в Німеччині, Італії та в інших країнах.
Характерною рисою Просвітництва було прагнення його представників до перебудови всіх суспільних відносин на основі розуму, "вічної справедливості", рівності та інших принципів, що, на їх думку, випливають з самої природи, з невід'ємних "природних прав" людини. Рушійною силою історичного розвитку і умовою торжества розуму просвітителі вважали розповсюдження передових ідей, знань, а також поліпшення морального стану суспільства. Вони прагнули розкріпачити розум людей і тим самим сприяли їх політичному розкріпаченню. Просвітителі вірили в людину, її розум і високе покликання. В цьому вони продовжували гуманістичні традиції доби Відродження.
Просвітництво в різних країнах мало й специфічні відмінності, зумовлені особливостями їх історичного розвитку. Саме специфічні умови історичного розвитку західноєвропейських країн в