Жанрово-версифікаційна новизна творчості В.Самійленка

текстового матеріалу, який характеризує людину як суспільну істоту, виявляється антитетичність, контрастність образів – одна з найяскравіших особливостей ідіостилю В. Самійленка, пов'язана з індивідуальними психічними якостями письменника.

 Мовні одиниці, що описують реалії Всесвіту, свідчать про глибинне сприйняття й філософське осмислення автором дійсності. Із проведеного аналізу видно, що художній час у поезіях В.І. Самійленка багатовекторний, наділений різноманітними характеристиками, які визначають авторське світосприйняття. Поет широко використовує полісемію слів із часовою семантикою, наповнюючи їх в контексті новими відтінками лексичних значень, що свідчить не лише про його освіченість, а й про високий рівень розвитку української мови кінця ХІХ століття, здатність її передавати складні діалектичні відношення простору і часу.

 Простежується взаємозв'язок між мовною картиною світу Володимира Самійленка і його індивідуальними психічними особливостями. Це підтверджується свідченнями сучасників і близьких знайомих письменника.

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні