Живе вчення Будди
Що таке особистість і які визначення вкладаються в це поняття? Звернемося до літератури Абхідхамми. Відповідно до традиції, прийнято вважати, що особистість складається з:
«чистої свідомості» (чітта, або віджняна);
психічних явищ в абстракції від свідомості (чайтта);
«почуттєвого» в абстракції від свідомості (рупа);
сил, що формують і з'єднують попередні категорії у конкретні поєднання, конфігурації (сансара, четана).
У буддійських текстах дається посилання на те, що Будда заперечував існування душі в тому розумінні, як усвідомлює її християнство. Вона не існує як якась самостійна духовна сутність, що тимчасово живе в матеріальному тілі, а потім покидає його після смерті, для того щоб знову знайти собі інше матеріальне тіло.
Однак буддизм ніколи не заперечував індивідуальної «свідомості», яка включає увесь духовний світ людини. Ця «свідомість» трансформується в процесі особистих перероджень і має прагнути до заспокоєння в нірвані.
Відповідно до вчення про драхми «потік свідомого життя» індивіда в кінцевому рахунку є породженням «світової душі», непізнаваного надбуття.
Ставлення до земного життя
З чого складається земне життя? З численних страждань
Світ страждань, за вченням буддизму, тільки ілюзія, породження «незнання», «заблукалої» свідомості. На думку буддійських теологів, свідомість не відбиває цей світ (він не існує), а породжує його своєю творчою активністю.
Шлях до спасіння
Що є джерелом страждання? «Жага задоволень, жага буття, жага могутності».
Що ж є шляхетною істиною про припинення страждання? Це повне загасання і припинення всіх бажань і пристрастей, їх відкидання і відмова від них, звільнення й відмежування від них.
Санскритське «нірвана» (палійске «ніббана») означає «загасання», «вгасання», «заспокоєння». Тобто це слово передає стан «повного небуття», при якому «переродження — страждання» закінчуються. Буддизм змушує поєднувати поняття нірвани зі станом повного небуття.
Що ж досягається в нірвані? Вгасає жага життя, жагуче бажання існування і насолоди; вгасають ілюзії і спокуси, їхні відчуття і бажання; гасне мерехтливе світло низинного я, минущої індивідуальності.
«Четверта благородна істина» — практичний шлях, що веде до придушення бажань. Цей шлях називають «серединним шляхом» або «благородним восьмеричним шляхом» порятунку і він містить у собі:
— правильні погляди, що грунтуються на «благородних істинах»;
— правильну рішучість, готовність до подвигу в ім'я істини;
— правильну