Живе вчення Будди

(джара-марана). На першій зображена жінка, що народжує, на другій — фігура сліпого і немічного старого. Народження — це зародження нової свідомості, а старість і смерть — усе життя, тому що з моменту народження починається «старіння», і в новому жит­ті знову народжуються прагнення і бажання, що викликають нове переродження.

Що таке особистість і які визначення вкладаються в це поняття? Звернемося до літератури Абхідхамми. Відповідно до традиції, прийнято вважати, що особистість складається з:

«чистої свідомості» (чітта, або віджняна);

психічних явищ в абстракції від свідомості (чайтта);

«почуттєвого» в абстракції від свідомості (рупа);

сил, що формують і з'єднують попередні категорії у конк­ретні поєднання, конфігурації (сансара, четана).

У буддійських текстах дається посилання на те, що Буд­да заперечував існування душі в тому розумінні, як усвідом­лює її християнство. Вона не існує як якась самостійна духов­на сутність, що тимчасово живе в матеріальному тілі, а потім покидає його після смерті, для того щоб знову знайти собі інше матеріальне тіло.

Однак буддизм ніколи не заперечував індивідуальної «сві­домості», яка включає увесь духовний світ людини. Ця «сві­домість» трансформується в процесі особистих перероджень і має прагнути до заспокоєння в нірвані.

Відповідно до вчення про драхми «потік свідомого жит­тя» індивіда в кінцевому рахунку є породженням «світової душі», непізнаваного надбуття.  

Ставлення до земного життя

З чого складається земне життя? З численних страж­дань

Яке формулювання дає йому буддійське вчення? «На­родження — страждання; розлад здоров'я — страждання; смерть — страждання; скорбота, стогони, горе, нещастя і розпач — страждання; союз із нелюбом — страждання; роз­лука з коханим — страждання; неотримання жагуче бажано­го — страждання; коротше кажучи, п'ять категорій існуван­ня, в яких виявляється прихильність (до земного) — страж­дання» По перта з чотирьох «благородних істин».

Світ страждань, за вченням буддизму, тільки ілюзія, по­родження «незнання», «заблукалої» свідомості. На думку буд­дійських теологів, свідомість не відбиває цей світ (він не іс­нує), а породжує його своєю творчою активністю.

Шлях до спасіння

Що є джерелом страждання? «Жага задоволень, жага буття, жага могутності».

Що ж є шляхетною істиною про припинення страждан­ня? Це повне загасання і припинення всіх бажань і пристрас­тей, їх відкидання і відмова від них, звільнення й відмежуван­ня від них.

Санскритське «нірвана» (палійске «ніббана») означає «за­гасання», «вгасання», «заспокоєння». Тобто це слово передає стан «повного небуття», при якому «переродження — страж­дання» закінчуються. Буддизм змушує поєднувати поняття нірвани зі станом повного небуття.

Що ж досягається в нірвані? Вгасає жага життя, жагуче бажання існування і насолоди; вгасають ілюзії і спокуси, їхні відчуття і бажання; гасне мерехтливе світло низинного я, ми­нущої індивідуальності.

«Четверта благородна істина» — практичний шлях, що веде до придушення бажань. Цей шлях називають «середин­ним шляхом» або «благородним восьмеричним шляхом» по­рятунку і він містить у собі:

— правильні погляди, що грунтуються на «благородних істинах»;

— правильну рішучість, готовність до подвигу в ім'я істини;

— правильну

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні