К.Р. Історія України

на Волині дулібського союзу племен, який об’єднав більшу частину слов’ян Правобережної України.
Починаючи з О. О. Шахматова, різні дослідники не раз наголошували, що літописні східнослов’янські племена у мовно-культурному відношенні утворювали 3-4 групи. У південно-західній групі племен (волиняни, деревляни, поляни, білі хорвати, уличі, тиверці, частково сіверяни) вбачали праукраїнців, у північно-західній (дреговичі, кривичі, радимичі) — прабілорусів, у північній (ільменські словени) — прановгородців, у північно-східній (в’ятичі) — праросіян.

Літопис Руський відносить до слов’ян лише наступні племена: “поляни, древляни, новгородці, полочани, дреговичі, сіверяни, бужани, волиняни”. Літописцем до слов’ян не зараховано племена радимичів і в’ятичів — безпосередніх предків сьогоднішніх росіян.

 

2. Причини, хід та наслідки Першої світової війни через призму “українське питання”

        Перша світова війна стояла на зламі великих історичних подій і передувала бурхливій революції в Україні.

        Кожна з держав, що вступали у війну, мали в першу чергу величезні плани щодо України. У ході війни Німеччина планувала відторгнути від Російської Імперії Україну, Австро-Угорщина претендувала на Волинь і Поділля, Росія хотіла приєднати Галичину та Буковину.

        Для Німеччини, Турецької та Австро-Угорської імперій (так званих Центральних держав), а також Російської імперії, яка разом з Великобританією, Францією та Сполученими Штатами входила до Антанти, перша світова війна, що розпочалась 1 серпня 1914 р, зрештою стала змаганням на самознищення.

        Українці змушені були воювати на боці російської (3,5 млн. ) та австрійської (250 тис. ) армій, за чужі інтереси і вести братовбивчу війну.

        Події на Південно-Західному фронті, який проходив саме через українські землі, розгорталися успішно для російської армії. Війська генералів Брусилова та Рузського виграли Галицьку битву у вересні 1914 р. і зайняли усю Східну Галичину, вторглися у Буковину і відтіснили австрійців до Карпат. Були захоплені Львів, Борислав, Дрогобич, Стрий

22 березня 1915 р. після облоги війська Брусилова оволоділи Перемишлем.
Однак російська армія недовго знаходилась на зайнятій території. 1915 р. становище на фронтах стало змінюватись. У квітні почався контрнаступ німецьких і австро-угорських військ. Під їх тиском російська армія до осені 1915 р. змушена була залишити завойовану територію і фронт стабілізувався на лінії Кам’янець-Подільський—Тернопіль, Кременець—Дубно.
1916 р. російські війська під командуванням Брусилова провели вдалий наступ на позиції противника, який дістав назву “брусилівський прорив”, внаслідок якого знову були зайняті Чернівці, Коломия, Броди, Луцьк. З початку 1917 р. німецька і австро-угорська армія, перейшовши, в наступ, знову потіснила росіян, після чого основна частина західноукраїнських земель знову опинилася під контролем австро-німецького блоку.

        Національний рух у Галичині і Наддніпрянській Україні з початком Першої світової війни розколовся. Більшість західноукраїнських політиків підтримало у війні Австро-Угорщину. У серпні 1914 р. представники радикальної, соціал-демократичної і націонал-демократичної партій заснували у Львові міжпартійний блок — Головну українську раду (ГУР), очолену Костем Левицьким. ГУР активно включилась у формування українських військових підрозділів. Більшість учасників цих підрозділів були членами військових, громадських, спортивних молодіжних організацій “Січ”, “Сокіл”, “Пласт”. Був створений “Легіон Українських січових стрільців”. Австро-Угорщина використовувала січових стрільців проти російської армії на найтяжчих ділянках фронту (в боях на Ужоцькому Воєнні дії на території України перевалі, за гору Маківка, під час брусилівського прориву), внаслідок чого вони

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні