Канонізація святих у Православній церкві

відома митрополита чи патріарха, тобто першоієрарха Церкви. Право офіційної канонізації помісних святих належить уже тільки першоієрарху по-місної церкви за участю повного Собору єпископів тієї Церкви. Коли ж ідеться про вселенську канонізацію, то потрібно не лише рішення Вселенського Собору, але, щонайперше загальноцерковне визнання всесвітнього значення особи усім віруючим народом.

Отже, святі місцеві, крайові та помісні не завжди є знані в інших краях. Тому багато наших святих не є шанованими серед греків чи арабів, тим часом грецьких і арабських святих мало хто знає у нас. Кожен народ, крім загальновизнаних святих, має ще й багато власних, які відображають його індивідуальний характер та національну означеність. Згідно зі списком митрополита Іларіона (Огієнка) в Україні маємо майже 170 місцевих, крайових і помісних святих.

Православна християнська церква не має складної процедури канонізації, яка складається з таких частин: дослід і опис життя номінованої на канонізацію особи та проголошення й запис її імені в список пошанованих. Робиться це в той спосіб, що єпархіальна влада, отримавши відомості про молитовне пошанування певної людини місцевим населенням, влаштовує облік її життя і чуд, якщо були такі. Далі складають опис життя тієї особи й певні гімни, в яких оспівується її подвиг. Після цього в храмі, де містяться, або близького якого містяться тілесні останки у Бозі спочилого, призначаються урочисті Богослужіння, які починаються панахидами за упокій душі спочилого, а закінчуються урочистими молебнями до тієї ж особи. Потім установлюється щорічне святкування пам'яті святого, яке буває або в день його кончини, або в день відкриття його мощів. Тілесні останки святого зазвичай кладуться в храмі в окремо спорудженім гробі (раці). Ці останки деколи також кладуть під спудом — підлогою храму. Вони залишаються відкритими або закриваються, залежно від стану мощей святого.

Отже, святий — це людина, святість якої, що є інтуїтивно відчута віруючим народом (народна канонізація), — маніфестує чи проявляє себе найперше в героїзмі чеснот, а деколи в чудах та у стані тіла після смерті.

1 2 3 4 5

Схожі роботи