дає три обітниць — і потім тільки вибрані дають обітницю абсолютної слухняності Папі. З них вже вибираються керівні члени Ордена. Їх гасло: «блага мета виправдовує засоби, за допомогою яких вона досягається». Понині з Ордена єзуїтів виходить значна частина єпископів Римо-католицької Церкви. Єзуїтам належить більшість католицьких засобів масової інформації і видавництв. Щоб представити розмах їх діяльності, можна привести такі цифри: вони керують 94 католицькими вищими учбовими закладами і 59 світськими установами, що не носять спеціально духовного характеру. Вони здійснюють загальне керівництво всією  місією Римо-католицької Церкви.

Весь світ розбитий єзуїтами на 50 провінцій, або областей. На чолі кожної з цих областей стоїть керівник, або препозит, який керує єзуїтами на цій 50-й частині світу. Єзуїтам дано виняткове право не підкорятися місцевим католицьким єпископам. Вони підкоряються тільки генералу Ордена, а той — Римському Папі. Місцевий єпископат не має ніякої влади над єзуїтами.

3. Католицька сакраментологія

Число таїнств у католиків таке ж, як і в стародавній Церкві, тобто сім. Та загальний погляд на всі таїнства принципово відрізняється від древньоцерковного. Католики учать що таїнства є не тільки дійсними, але і рятівно-дієвим і, незалежно від стану людини, яка їх приймає.

Наша Церква учить, що церковні таїнства вважаються дійсними при здійсненні їх всяким канонічно правильно поставленим священиком по Церковному статуту

Та рятівно-дієвим таїнство є тільки тоді, коли людина приймає його з належним розташуванням. Апостол Павло в Першому посланні до Корінфян попереджав про те, що якщо людина причащається без міркування, без належної підготовки, то він робить це в засудження собі.

Католики ж вважають, що в усякому разі - незалежно від того, з вірою або без віри підходить людина до сприйняття таїнства, - воно є рятівно-дієвим. Це дуже небезпечно, тому що при такому підході таїнства починають розглядатися як якісь магічні обряди. Тобто якщо правильно поставлений священнослужитель правильно прочитає встановлені слова, якщо є той, над ким цей обряд скоюється, і є всі зовнішні атрибути, необхідні для його здійснення (вода для хрещення, хліб і вино для Євхаристії), та наявність цих формальних елементів є достатньою для того, щоб таїнство виявилося рятівно-дієвим.

3. 1. Таїнство хрещення

У Православній Церкві формула хрещення така: “Хреститься раб Божий ім'я в ім'я Батька, амінь. І Сина, амінь. І Святого Духу, амінь”. У католиків же відбувається перенесення уваги на фігуру скоюючого таїнство. Католицький священик говорить: “Я хрещу тебе”.

У католиків з середніх століть введено обливальне або окроплююче хрещення. Ми  не можемо зараз говорити про це як про відмінність, тому що і у нас за останнє сторіччя багато дорослих і дітей були хрещено таким чином. Та в нашій країні умови життя були такі, що Церква була вимушена допускати хрещення обливанням або кропленням. В крайній ситуації таке хрещення допускалося і стародавньою Церквою - якщо треба було вибирати: хрестити людину обливанням або не хрестити зовсім. Католики ж в середні століття не були спонукувані до цього ніякими ґрунтовними неминучими причинами. У нас хоча і був тимчасовий відхід, та зараз ми прагнемо по можливості повернутися відносно дорослих - і це є