Казки Марка Вовчка, їх мотиви та образи

“Я не зношу людського лиха і вбожества! Я мушу тому запобігти!” – палко, рішуче каже він дружині. А за якийсь час люди почули його пісню – заклик до боротьби з багачами. “І найшлися поміж людьми, що ізригалися на цей клич і зупинялись, чигаючи наче доброго спасенного суду, несподіваного, жаданого визволення”.

  Не одинак-бунтар, а народний ватажок, борець проти кріпосницької системи, славний син українського народу – таким постає образ Кармалюка з повісті Марка Вовчка.

  В показі боротьби Кармалюка з панством, письменниця висловила мрії і сподівання на своє визволення. В трактовці Марка Вовчка Кармалюк виходить з рамок історичного часу, коли він жив та боровся, і виростає в легендарного народного богатиря – виразника прагнень трудящих мас і захисника їх інтересів. Не випадково наприкінці повісті, розповівши про те, як Кармелюк знову був схоплений панами і засланий, автор каже: “Його гнали усе далі та далі, а вони, зоставшися, тяжче та тяжче заробляли та. . . дожидали”. Приходу Кармалюка, - тобто мужнього і сміливого ватажка, чекали не тільки покріпачені маси в дореформений період, але й спролетаризовані селяни, наймити, трудящі маси України в той час, коли писалася повість.

  Боротися проти неволі – рабства – так розуміла своє завдання письменниця. Цій благородній справі служили її кращі твори, і в цьому її безсмертна заслуга.

Марко Вовчок збагатила українську літературу жанрами соціально-проблемного оповідання “Козачка”, “Одарка”, “Горпина”, “Ледащиця”, “Два сини”, баладного оповідання “Чари”, “Максим Гримач”, “Данило Гурч”, соціальної повісті “Інститутка”, психологічного оповідання й повісті “Павло Чорнокрил”, “Три долі”, соціальної казки “Дев'ять братів і десята сестриця Галя”, художнього нарису “Листи з Парижа”.

Історичні повісти та оповідання для дітей “Кармелюк”, “Невільничка”, “Маруся” ще за життя Марка Вовчка здобули широку популярність. Повість “Маруся”, була перекладена кількома європейськими мовами

В переробленому Ж. Сталем вигляді вона стала улюбленою дитячою книжкою у Франції, відзначена премією французької академії і рекомендована міністерством освіти Франції для шкільних бібліотек. Найвизначніша історична повість-казка Марка Вовчка “Кармелюк” написана в 1862 — 1863 рр.

З творчістю Марка Вовчка зростає міжнародна роль української літератури. Твори Марка Вовчка за її життя, починаючи з 1859 р. , з'являються в чеських, болгарських, польських, сербських, словенських перекладах, виходять у Франції, Англії, Німеччині, Італії та інших європейських країнах.

 

Зла Колючка і Добра Троянда

- уривок -

 Була собі оселя, в якій жила вдова з дочкою.

Мати була нікчемна, дочка ще гірша. Всі люди за десять верстов навколо ненавиділи і унікали їх.

По сусідству у бідній хатині жив своєю працею моторний чоловік. Це був дроворуб.

Одного ранку під час бурі дерево в лісі впало й роздушило його.

Бідний дроворуб залишив після себе дочку, яка, оплакавши свого батька, опинилася в такій скруті, що змушена була піти служницею до злої вдови, яка доводилась їй тіткою і яка жила з своєю пихатою дочкою, двойорідною сестрою бідної дівчини. Вона не брала ніякої плати, а робила в неї за хліб і воду: „За це я й буду вам служити”, - сказала дівчина.

Домовились. Першого дня все було добре, і бідна Троянда, як називали сироту, присягалась на молитовнику свого батька, що ніколе