Кирило Григорович Стеценко - український композитор та хоровий диригент

політичного в'язня. Просто і в той же час правдиво передано і картини зеленого лугу, пахучого поля і почуття людини, позбавленої волі.  

Інший за характером хор «Веснонько-весно». Він нагадує собою весняну грайливу пісню-хоровод, де радість людини і оживаюча природа зливаються в загальну оптимістичну картину.  

Романси. Поряд з хоровими творами значне місце в спадщині Стеценка займають також романси. В них композитор наслідував кращі традиції російської та української класичної вокальної музики, його романси переважно ліричні, вони розкривають хвилюючі почуття людини на фоні завжди живої природи. Це романси на тексти Лесі Українки «Стояла я і слухала весну», «Дивлюсь я на яснії зорі», «Хотіла б я піснею стати», популярний ліричний романс «Вечірня пісня».  

Але разом з тим зустрічаються й романси з гострою соціальною спрямованістю, як, наприклад, політична сатира на царський уряд «Цар Горох».  

В романсах, як і в хорах, композитор не відходить від інтонацій українських народних пісень. Особливої уваги заслуговує чудова пісня-романс «Плавай, плавай, лебедонько» на текст Шевченка. Ця пісня розповідає про тяжку жіночу долю. В ній композитор широко користується інтонаціями народних голосінь та ліричних українських пісень.  

Партія фортепіано в романсах Стеценка завжди допомагає розкриттю провідного образу твору, завжди максимально індивідуалізована.

У музично-драматичних творах Стеценко продовжує кращі традиції українського музичного демократичного театру. В музичній комедії «Сватання на Гончарівці» за Квіткою-Основ'яненком він упорядкував і обробив уже раніш використані театром у виставах цієї п'єси народні українські пісні та танці

Музика до п'єси «Сватання на Гончарівці» складається з інструментального вступу та 24 номерів — пісень, ансамблів, хорів,, танців. Часто для характеристики дійових осіб у музиці до інших п'єс Стеценко створює оригінальні мелодії, які настільки близькі до української народної пісні, що увійшли у життя, втративши ім'я автора. Наприклад, пісня Миколи «Ой чого ти, дубе, на яр похилився» з драми «Про що тирса шелестіла».  

Стеценко створив кілька кантат («Шевченкові», «Єднаймось», «У неділеньку святу»). В них викристалізовуються основні особливості оригінального кантатного стилю, в якому народний підголосочний хоровий стиль поєднується з формами викладу класичної поліфонії.

В дитячих операх композитор також широко користується, народною піснею. Композитор продовжує кращі традиції дитячих опер Лисенка.

Серед композиторів-класиків української музики дожовтневого періоду творчість Кирила Григоровича Стеценка після Лисенка займає одне з провідних місць. Молодший сучасник і. учень Лисенка, він був безпосереднім продовжувачем кращих демократичних традицій свого вчителя, основоположника української музичної класичної школи.

Творчість Стеценка глибоко народна як за характером образів і сюжетів, так і за засобами їх музичного втілення. Краща і більша частина творів композитора відображає життя українського народу, його героїчну історію, трудовий побут. Ідеї, теми й образи своїх творів композитор розкриває у щирих і простих, мелодіях, близьких до української народної пісні. Яскрава народність, реалізм, художність музичної спадщини Стеценка, визначають її високе художнє звучання.

Стеценко помер саме в той час, коли українська демократична культура здобула право на існування, як і інші національні культури в молодій Радянській республіці. Нема ніяких, сумнівів, що в наші часи Стеценко став би в передові ряди будівників соціалістичної культури. Запорукою

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні