Класифікація інформаційних ресурсів

Класифікація інформаційних ресурсів

Останнім часом в наукових виданнях і офіційних джерелах все частіше зустрічається поняття "інформаційний ресурс". Однак мають місце різночитання цього поняття, і в особливості в офіційних документах, де його семантичне значення часто звужується. Метою цієї статті є викладення поглядів авторів на сутність цього поняття, і зокрема, запропонувати класифікацію видів інформаційних ресурсів, не претендуючи на її повноту.

Найбільш ємно сутність поняття "інформаційний ресурс" розкрита в [1] і полягає вона в наступному. Народжується нове постіндустріальне інформаційне суспільство, в якому знання (наука) стає безпосередньою соціальною (виробничою) силою. Це досягається завдяки інформаційному, точніше, інформдинамічному механізму перетворення знання в інформаційний ресурс і останнього в матеріальну силу.

Інформаційний ресурс - інтелектуальний ресурс, фактор колективної творчості, і головна складність в розумінні його природи і функцій полягає в розкритті механізму переходу "знань в силу", способів його впливу на матеріальні фактори прогресу.

Інформаційний ресурс можна розглядати як "симбіоз" знання і інформації (інформації у вигляді поняттєвого знання). Розглянемо визначення понять "інформація" та "знання".

Інформаційні ресурси - це легкодоступні для безпосереднього використання данні і знання

Поняття інформаційного ресурсу зводиться до того, що це знання з усіма атрибутами поняття "інформація" в шенонівському смислі і, навпаки, це інформація з усіма атрибутами поняття "знання" в традиційно-філософському смислі слова. Можна сказати і так: інформаційний ресурс - це семантична інформація, тобто інформація у вигляді поняттєвого знання [1]. Основна особливість інформаційних процесів полягає в обов'язковій взаємодії трьох елементів: джерела, каналу зв'язку, одержувача повідомлень. Заслуга Шеннона в тому, що він перший пов'язав інформацію, точніше, інформаційну ємність сигналу з середовищем зв'язку, поставив "вагу" повідомлення в залежність від характеристик джерела, каналу і одержувача. Інформацію неможна виділити із середовища зв'язку як сік із яблука. Якість повідомлення, його інформаційна ємність цілком визначається середовищем. Само по собі воно ніякої інформаційної субстанції не містить, як наприклад, дрова не містять теплороду [1].

Щоб уникнути непорозумінь відносно цінності інформації, важливо відзначити, що в рамках теорії Шеннона також виникає в якійсь мірі і знаходить своє вирішення проблема цінності повідомлень. Але це вирішення не в смислі визначення значущості того чи іншого знання, важливості змісту повідомлення для конкретної людини (користувача), а в смислі цінності кодової посилки - її достовірності, релевантності, своєчасності. Важливо вийти за рамки теорії інформації Шеннона - статистичної теорії зв'язку, і поставити в центр змістовний аналіз машинно-інформаційних процесів.

Основні особливості інформаційного ресурсу: на відміну від інших (матеріальних) ресурсів він практично невичерпний, по мірі розвитку суспільства і інтенсифікації процесу використання знань їх запаси не зменшуються, а навпаки - ростуть; по мірі використання він не зникає, а зберігається і навіть збільшується (за рахунок конструктивної трансформації отриманих повідомлень з урахуванням досвіду, місцевих умов тощо); він не самостійний і сам по собі має лише потенційне значення, лише з'єднуючись з іншими ресурсами він проявляється "кінетично" - як рушійна сила; ефективність його використання пов'язана з ефектом непервинного (повторного) виробництва знань, інформаційна взаємодія дозволяє отримати нове знання ціною значно менших витрат в порівнянні з витратами праці, енергії, часу на його пряме генерування; він виступає формою безпосереднього включення

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні