Класифікація українських народних танців

і т. д.

Цікавими є спроби композиторів створити окрему форму цього танцю для симфонічного оркестру. Серед них слід відзначити «Малоруський козачок» О. Даргомижського і «Ко­зачок» Л. Ревуцького.

Коломийка. На відміну від інших народних танців, коломийка зберег­лась до останнього часу як пісня, ін­струментальна п'єса і танець. Дуже часто в народі всі ці різновидності коломийок об'єднують в одне ціле: під спів хору в супроводі оркестру танцюють коломийку. Отже, коло­мийка є однією з форм синтетичної на­родної творчості.

Текст коломийок найрізноманітні­ший щодо змісту. Він складається з окремих строф (куплетів). Кожна строфа — це коротка зарисовка типо­вого моменту, взятого з навколиш­ньої дійсності. Зміст цих зарисовок відтворює різноманітні прояви жит­тя народу в тих чи інших історичних умовах. Ці строфи мають між собою внутрішній зв'язок.

Коломийка-танець відзначається багатством танцювальних рухів, бар­вистістю хореографічного малюнка, жвавим темпом виконання, вражає глядача яскравим колоритом.

Мелодії коломийок за характером виконання слід поділити на три гру­пи: вокальну, вокально-інструментальну та інструментальну. В цих мелодіях зберігається їх во­кальна природа, проте вони відзна­чаються більш широким діапазоном, роздрібненою ритмікою, широким за­стосуванням синкопованих ритмів та різноманітних прикрас (мелізмів).

Мелодії коломийок широко вико­ристовуються композиторами. Яскра­ві, оригінальні щодо своєї ладово-інтонаційної і ритмічної будови коло­мийки зустрічаються в симфонічних творах Р. Симовича, в поемі «Воз­з'єднання» Б. Лятошинського, в «За­карпатських ескізах» В. Гомоляки, в «Гуцульській рапсодії» Г. Майбороди і у багатьох творах інших компо­зиторів

Радянські композитори створили багато хорів-коломийок, серед яких особливо популярний хор А. Кос-Анатольського «Коломия – місто».

Гуцулка і верховина — в музично­му відношенні є варіантами коломи­йок. Проте верховина, на відміну від коломийки і гуцулки, починається з широкого, ліричного за характером вступу у розмірі 6/з або ж 3/4. Далі йде звичайна мелодія коломийки.

На Україні з давніх-давен люблять і цінять танці інших народів, особли­во тих, які межують з Україною. Так, у нас охоче танцюють російські «Камаринську» і «Бариню», білору­ську «Лявоніху», чеську польку, поль­ські краков'як і мазурку і багато ін­ших танців.

Любовно і дбайливо зберігає укра­їнський народ особливості танцю­вального мистецтва інших народів. Виконуючи російську частушку, чесь­ку польку або французьку кадриль, він вносить деякі зміни в їх хорео­графічний малюнок і мелодичний ма­теріал відповідно до особливостей українського національного мистецтва.

Полька, яка широко побутує серед народу, в хореографічному відношен­ні дуже проста (складається з двох танцювальних фігур). Полька-танець сценічного типу створюється на основі народних польок з безлічі фігур (до 12-ти). В ній використовується принцип змагання («перепляс») між групами виконавців або парами, ус­кладнюється хореографічний малю­нок.

Мелодії польок емоційно виразні і дуже різноманітні за змістом. Багато з них мають конкретну назву: «Те­тяна», «Попадя», «Псальма», «Вій­ськова», «Соловейко» і т. д. В назві лаконічно розкривається основний зміст мелодії. В одному випадку зо­бражуються трелі соловейка (полька «Соловейко»), в другому — викори­стовуються ритми похідних маршів (полька «Військова»), в третьому — емоційно невиразні, монотонні поспівки із псалмів і кантів для відобра­ження елементів сатири в музиці (полька «Псальма») і т. д.

Яскраві, життєрадісні мелодії по­льок використовуються композито­рами для музичної характеристики дійових осіб в оперних творах. Так, Сєров у фрагментах до задуманої опери за однойменною повістю Го­голя «Ніч перед Різдвом» характе­ризує веселу вдачу Оксани мелодія­ми польок. Польки концертного типу писали Глінка, Лисенко, Чайковський, Рахманінов, Балакирєв і інші.

Сучасні українські композитори ча­сто користуються народними мело­діями польок як тематичним матеріа­лом для своїх творів. На основі на­родних польок композитори створю­ють вокально-інструментальні п'єси-хори.

Кадриль,

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні