Колективний договір
Зміст
Вступ
1. Поняття, значення і сторони колективного договору.
2. Порядок укладення і зміст колективного договору.
3. Контроль за виконанням колективного договору.
Використана література.
Вступ
Формування та розвиток ринкової економіки в Україні, визнання праці товаром — усе це разом вимагає зміни правового регулювання колективно-трудових правовідносин, оскільки домінування договірного регулювання над централізованим дозволяє активізувати участь найманих працівників і роботодавців у встановленні нових умов праці, розвивати їхні відносини на основі соціального партнерства. Повніше враховуватимуться особливості умов праці найманих працівників порівняно з централізованим регулюванням, що дозволить зберегти соціальний спокій у суспільстві, забезпечить гідний рівень життя не лише найманих працівників, а й соціальне не-захищених верств населення, побудувати економічно розвинену, соціальне орієнтовану, правову державу.
Колективні договори є переважним засобом регулювання трудових відносин в економічно розвинених країнах світу, оскільки вони виступають основним засобом реалізації прав та інтересів сторін колективно-договірних відносин.
Основним завданням колективного договору є підвищення ефективності в діяльності підприємства, установи, організації, забезпечення й реалізація прав та інтересів найманих працівників, у врегулюванні виробничих, трудових, соціально-економічних відносин з роботодавцем. Тому за ринкових умов важко переоцінити значення колективного договору.
Становлення та розвиток в Україні соціального партнерства дозволяє нам розглядати колективний договір ще й як форму узгодження інтересів найманих працівників і роботодавців, тобто певну систему соціального партнерства в сфері застосування найманої праці.
Щодо питання визначення поняття колективного договору, то необхідно зазначити, що в юридичній літературі існують різні визначення поняття колективного договору
Так, у юридичній літературі радянських часів колективний договір трактували як угоду, що укладається на підприємстві між адміністрацією та профспілкою. М. Й. Бару визначив колективний договір як угоду, що укладається між підприємством в особі адміністрації та колективом працівників в особі профспілки. При цьому зміст колективного договору відображає обов'язки сторін і разом з тим встановлює локальні норми1.
Отже, з наведеного видно, що вчені відзначали насамперед нормативність колективного договору, незважаючи на те, що колективні договори того часу за своїм змістом мали в основному не нормативні умови, а конкретні зобов'язання сторін і головним чином підприємства, тобто в основному вони не були джерелом права.
1. Поняття, значення і сторони колективного договору
Відповідно до ст. 2 Закону колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи. Колективний договір може укладатися в структурних підрозділах підприємства, установи, організації і в межах компетенції цих підрозділів.
Виходячи з основних теоретичних положень трудового права та ст. 1 Закону про колективні договори й угоди, можна сформулювати його визначення. Колективний договір — правовий акт, який регулює трудові та соціальна-економічні відносини найманих працівників і роботодавців на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, виду діяльності, галузевої належності, а