Комп’ютеризація психологічного дослідження

План

1. Концептуальний підхід до автоматизації психологічних досліджень         3

2. Проблеми розвитку категоріального апарату психологічної науки у зв'язку із застосуванням комп'ютера   10

3. Індивідуальні особливості активних користувачів автоматизованими технологіями         18

4. Проблеми розвитку прикладних психологічних досліджень з використанням комп'ютерів        19

Список використаної літератури    22

1. Концептуальний підхід до автоматизації психологічних досліджень

Безліч підходів до проблематики автоматизації конкретних психологічних досліджень базуються на ідеї створення швидкодіючих систем психодіагностики і психології управління. Логіка побудови концептуальних схем автоматизації полягає в перетворенні проблем конкретної науки в інформацію для використання її на практиці.

Психологія — це конкретна наука. Об'єкт і предмет її суто прагматичні. Інформаційний каркас психології грунтується на виявленні закономірностей розвитку психічних явищ і їх перетворенні. Перетворення психологічних змінних є суттю психології управління. У цій схемі психодіагностика займає місце точки відліку. Саме її дані визначають технологію управління людьми.

На етапі автоматизації психологічної інформації, з одного боку, відбувається прискорене зростання вхідного об'єму і накопичення психологічних даних, а з іншої — з впровадження автоматизованих психодіагностичних засобів починається перетворення самої інформації. Та і сама людина (і дослідник, і випробовуваний) значно міняється із зміною інструменту, за допомогою якого досліджується його психіка.

Якщо схемний представити концепцію автоматизації психологічних досліджень, то виявляться дві основні лінії (горизонти): по-перше, горизонт руху наукових психологічних знань і, по-друге, лінія конкретизації застосування автоматизованих засобів (Шведін б. Я. , 1987) (див

На першому горизонті відкривається розвиток отриманих конкретною наукою (психологією) теоретичних знань, які на етапі впровадження перетворяться в наукову, а потім в управлінську інформацію.

Другий горизонт характеризується основними напрямами застосування комп'ютерів в науково-дослідній практиці і реалізується в ході науково-дослідних робіт у вигляді автоматизації науково-інформаційної і практичної прикладної діяльності психологів.

В процесі отримання емпіричної психологічної інформації відбувається її редукція, або «стиснення». Початкова психологічна інформація, джерелами якої часто є люди (анкетування, тестування, опит і ін. ) або друк (книги, архівні матеріали, документи, періодичний друк і ін. ) є неструктурованим емпіричним матеріалом, який характеризується перш за все мінімальною організованістю інформаційних змінних і максимальним об'ємом даних. Таким чином, початкова емпірична інформація — це неорганізована (неструктурована, неврегульована) інформація, що існує в житті і безпосередньо зв'язана зі своїми носіями.

Інформація тут є ентропійним, розсіяним знанням (події, факти).

Носіями (джерелами інформації) є люди і/або друкарські джерела.

Після збору початкової інформації проводиться її первинна обробка і отримання в результаті цього первинної емпіричної інформації у вигляді анкетних і тестових даних, що підлягають зберіганню. Первинна емпірична інформація — це інформація, частково і/або відносно повно організована і відокремлена від свого носія за допомогою конкретних методів дослідження.

При достатньо складної внутріметодної обробки первинної емпіричної інформації, наприклад, при використанні особових (прямих або проектних) тестів, експериментатор отримує емпіричну інформацію у вигляді тестових (емпіричних) даних, які і є науковими фактуальними знаннями.

Коли методики (анкети) виконують головним чином функцію збору інформації при мінімальній внутріметодній обробці, перед нами — подієва інформація.

Первинна емпірична інформація є по суті підсумком обробки одиничного психодіагностичного методу.

Третім етапом автоматизації є процес вторинної обробки тестових даних, інтерпретація і аналіз результатів тестування, отримання вторинної емпіричної інформації.

Таким чином, вторинна емпірична інформація є результатом аналізу і інтерпретації зібраних даних і є підсумком дослідження, тобто концептуальне знання, яке дозволяє теоретично узагальнити дані, виявити залежності і так далі Вона максимально «стисла», ущільнена і «віддалена» від джерел початкової інформації, тобто характеризується максимальною організованістю інформаційних змінних і мінімальним об'ємом емпіричних даних.

Вторинна