Композиція танцю

Композиція танцю

Термін композиція (від латинського слова "compositio") означає – складання, розміщення, структура, поєднання, зв’язок, твір. Цей термін широко вико­ристовується в архітектурі, скульптурі, живопису, музиці, літературі і означає побудову художнього твору, зумовлену його змістом, характером та призначенням. Композиція – найважливіший організуючий компонент художньої форми, що надає творові єдності та цілісності.

Композиція танцю – це обдуманий художній твір, який складається з музики та хореографічної лексики, має певну побудову, об’єднаний однією темою і сюжетом, у які входять: експозиція, зав’язка, ступені розвитку дії, кульмінація та розв’язка.

У хореографії під терміном композиція розуміємо формотворчу структуру твору, побудову його частин від простих до найскладніших. Архітектоніка (від грецького "arhitektonike"–будівельне мистецтво) означає пропорційність драматургічного співвідношення частин змісту до загального цілого, тобто пропорційність загального і часткового у танці.

Компоненти композиції пов’язані сценічним простором та музикою. Це хореографічна мова: рух, жест, поза, міміка, а також малюнок танцю: напрямки просування виконавців, ракурс і темпоритм хореографічної дії.

Питаннях Де використовується термін композиція і що він означає?

Дайте визначення композиції танцю.

Що таке архітектоніка?

Які ви знаєте компоненти композиції?

1. Позначення сцени та розподіл її майданчика 

ОСНОВИ КОМПОЗИЦІЙНОЇ ПОБУДОВИ

1. Частини композиції

Композиція танцю складається з трьох частин, які допомагають балетмейстерові повністю донести до глядача зміст і форму створеного танцю. Ясно, що танцю без музики не буває. Це наступні складові частини:

а) поза – скульптурні положення;

б) рухи – самостійні рухи різних танців;

в) переміщення по сценічному майданчику.

2. Композиційна побудова хореографічного твору 

3

Динамічні особливості діагональних композицій 

БАЛЕТМЕЙСТЕР ТА ВИДИ ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ

Балетмейстер–це майстер танцю, майстер балету, творець хореографічної частини балетної вистави, окремих сцен в операх, драмах, фільмах. У XX столітті в побут ввійшла назва хореограф, синонім слова балетмейстер. На сьогодні ця назва набула набагато ширшого значення.

У театрах існує три види балетмейстерів – балетмейстер творець-постановник, балетмейстер-репетитор і балетмейстер-реставратор. Це різні професії, хоч вони часто поєднуються в одній.

Балетмейстер-постановник відрізняється від режисера драматичного театру тим, що він сам є автором балету, творцем всього хореографічного тексту балетної вистави, а дальше і постановником його на сцені.

"Професія балетмейстер – це складна і кропітка справа. Широко розповсюджена думка, що нібито балетмейстер може створити балети сидячи, а письмово чи усно демонструвати рухи, фігури, скульптурні пози, мізансцени чи жести. Ні, найбільше стомлюючої у фізичному і розумовому відношенні професії ніж балетмейстер немає. Він повинен: і створити, і показати рухи, і навчити їх. Якщо виконавець їх не сприймає, то він повинен починати спочатку показувати їх і то по декілька раз. . . ", – так писав Жан Жорж Новерр.

Балетмейстер-постановник створює танцювально-пантомімічну партитуру всього хореографічного твору, а балетмейстер-репетитор відпрацьовує з виконавцями так, як диригент з оркестром розучує твір, який отримав від композитора. Балетмейстера-творця-постановника можна

1 2 3 4 5 6 7 8