Комунікативна філософія

нової актуальності в контексті переходу до інформаційного суспільства, оскільки інформація стає новим ресурсом, за який ведуть запеклу боротьбу, та, водночас, новим засобом тиску та маніпуляції. В цій ситуації метою, яка стоїть перед комунікативною філософією, є врівноваження стратегічної раціональності комунікативною або, інакше кажучи, доповнення суб'єкт-об'єктного світовідношення homo faber інтерсуб'єктивними зв'язками homo sapiens. Механізмом втілення цього завдання знову-таки постає дискурс, в якому на основі раціональної аргументації досягають реальну інтерсуб'єктивну згоду щодо наших знань, норм та цінностей, що має слугувати універсальним підґрунтям досягнення взаєморозуміння, розв'язання конфліктів та гармонізації міжлюдських взаємин.

Комунікативний напрям надзвичайно актуальний у контексті проблем, які постали перед сучасною Україною. З одного боку, він може стати основою для критики норм та цінностей, привнесених у культурно-етичне буття нашого народу за часів радянського тоталітаризму, а з іншого, — може бути засобом формування норм та цінностей демократії в умовах пануючого ціннісного вакууму, даючи в такий спосіб Україні шанс на інтелектуально-етичне оновлення. Окреслена ситуація передбачає вагомі перспективи подальшого дослідження комунікативної парадигми в українському контексті. Зокрема, доволі плідною видається можливість поєднання її теоретичних засад з українською дійсністю.

Отже, комунікативна філософія, заснована на "апріорі комунікації" і спрямована на пошук універсальних умов і можливостей взаєморозуміння між людьми, дає принципово нове бачення сучасної людської ситуації та головних проблем, які її супроводжують. Така філософія, апелюючи до інтерсуб'єктивності, узасадниченої мовою, як трансцендентальною величиною, а не до партикулярних цінностей та норм, виведених із конкретних історичних обставин, претендує на знаходження універсальних і вагомих підстав людської солідарності. Це має змогу стати тією основою, на якій можна вирішувати актуальні проблеми сучасного суспільства, будувати нову систему людського світовідношення, ідеалом якої є взаєморозуміння та гармонізація відносин людини з іншими людьми, суспільством та природою. Очевидно, такий погляд може допомагати у світі, де з кожною хвилиною множаться та загострюються різноманітні кризи та конфлікти, а місце й роль людини стають щоразу суперечливішими.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Всемирная энциклопедия: Философия. M. : ACT; Минск: Харвест, Современный литератор, 2001.

2. Габермас Ю. Інший шлях із філософії суб'єкта: альтернатива комунікативного та суб'єктоцентрованого розуму / У кн. : Габермас Ю. Філософський дискурс модерну. К: Четверта хвиля, 2001. С. 287-319.

3. Єрмоленко А. Комунікативна практична філософія. К. : Лібра, 1999.

4. Карась А. Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях. К

, Львів. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2001.

5. Кульман В. Трансцендентально-прагматична позиція // Топос, 2000. №2. С. 11-20.

6. Мелъвилъ Ю. Чарльз Пирс и прагматизм. M. : Издательство МГУ, 1968.

7. Popmi Р. Слідарність або об'єктивність // В кн. : Рюс Ж. Поступ сучасних ідей. К. : Основи, 1998. С. 516-518.

8. Рюс Ж. Поступ сучасних ідей. К. : Основи, 1998.

9. Ситниченко Л. Першоджерела комунікативної філософії. К. : Либідь, 1996.

1 2 3 4 5