Конфлікти в спілкуванні

План

1. Сутність конфліктів, їх типи та причини виникнення.  

2. Основні види конфліктогенів.  

3. Типи конфліктних особистостей.  

4. Подолання конфліктів шляхом покращення спілкування.  

5. Стилі розв’язання міжособистісних конфліктів.  

Використана література.  


1. Сутність конфліктів, їх типи та причини виникнення

У процесі взаємодії особистості з іншими людьми нерідко виникають різні суперечності, які призводять до конфлікту. Оскільки навіть за умови дотримання особою оптимального варіанту поведінки з партнерами по спілкуванню конфліктів повністю уникнути навряд чи вдасться, кожному учасникові спілкування важливо не лише вивчити необхідну інформацію про природу конфлікту, але й засвоїти знання та вміння, які дають змогу своєчасно і з найменшими витратами сил та часу його погасити

Конфлікт (від лат. соп/ІШш - зіткнення) - виникнення складних для подолання суперечностей, зіткнення протилежних інтересів через відсутність взаєморозуміння людей, яке супроводжується гострими емоційними переживаннями.

Джерелами конфліктів є суперечності, які виникають у процесі взаємодії людей. Вони можуть бути наслідком різних причин:

• матеріально-технічних (під час роботи організації виникають проблеми через неузгодженість засобів праці та трудового процесу);

• фінансово-організаційних (неузгоджені результати праці та її оплата);

• ціннісно орієнтованих (партнери по взаємодії мають різнопланові мотиви, потреби, ціннісні орієнтації);

• управлінсько-організаційних (керівник необ’єктивно оцінює професійні й особистісні властивості своїх підлеглих, спостерігається неузгодженість функцій управління чи цілей, засобів, методів діяльності працівників);

• компетентнісних (люди мають різний рівень професійних знань умінь, суттєво відрізняються між собою за рівнем кваліфікації та сформованістю особистісно-ділових якостей);

• соціально-демографічних (виникають суперечності, зумовлені віком, статтю, соціальним станом, національністю та іншими відмінностями між людьми;

• соціально-психологічних (існує психологічна й моральна несумісність індивідуумів, люди перебувають у різних емоційних чи психічних станах, мають різні погляди й переконання, по-різному інтерпретують інформацію або події, відстоюють різні позиції з певного питання, спостерігається неузгодженість їхніх оцінок і самооцінок).

Для розуміння сутності конфлікту важливо з’ясувати, які компоненти він містить. У науковій літературі визначено, що основними структурними елементами будь-якого конфлікту є такі: учасники конфлікту, предмет конфлікту, мотиви конфлікту, позиції учасників конфлікту й конфліктогени. Учасники конфлікту - ті суб’єкти взаємодії, які перебувають у стані конфлікту. Предмет конфлікту - це саме те, через що виник конфлікт. Мотиви конфлікту - внутрішні спонукальні сили, які провокують кожну сторону до участі в конфлікті. Позиції учасників конфлікту - ті вимоги, які сторони конфлікту висувають одна одній. Конфліктогени - умови спілкування, які призводять до виникнення непорозумінь чи образ.

Як зазначають Дж М. Лейхіфф і Дж М. Пенроуз, у своєму розвитку конфлікт проходить такі стадії:

1) латентну (від лат. latens - прихований, неусвідомлений) (виникає інцидент як першопричина конфлікту);

2) усвідомлення конфлікту (людина розуміє появу конфліктної ситуації);

3) відчуття конфлікту - конфлікт починає впливати на особу;

4) явний етап конфлікту у різних виявленнях (від агресії до байдужості) - його учасники демонструють конфліктну

1 2 3 4 5 6 7 8 9