Конспект уроку з етики на тему Доброта і милосердя

Тема. Доброта і милосердя.

Мета: продовжувати знайомити учнів із людськими чес­нотами; довести до свідомості дітей, що добро й милосердя чиняться безкорисливо; викликати у дітей бажання творити добро, бути милосерд­ними й уникати злих вчинків.

Обладнання: фломастери, чисті аркуші паперу.

Коментар: для проведення заходу вчитель заздалегідь дору­чає учням прочитати казку Г. X. Андерсена «Сні­гова королева».

Хід заняття

Слово вчителя.

Благодійність і милосердя завжди були притаманні нашому народові. Цілком природним і закономірним вва­жалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба з голодним, дати притулок бездомному, за­хистити старого і немічного, порятувати хворого чи каліку, захистити скривдженого.

Творче завдання «Серце доброти».

Учитель просить учнів сказати, що вони відчувають, коли стикаються з проявами доброти, і назвати добрі вчин­ки, які вони можуть здійснити одне для одного, щоб усім жилося краще і цікавіше. Потім учитель малює на дошці «Серце доброти» і записує на ньому відповіді учнів.

Творче завдання «Добрий вчинок».

Учитель поділяє учнів на групи і записує на дошці низ­ку ситуацій:

• людина постійно запізнюється;

• людина часто хворіє;

• людина не вміє готувати;

• людина не хоче вчитися;

• людина обманює близьких; людина не може знайти роботу;

• людина мріє мати домашню тварину.

Кожна група обирає ситуацію і пропонує два способи до­помоги людині: перший — справжня допомога, що є дійс­но добрим вчинком, другий — удавана допомога, що може спричинити людині шкоду.

Бесіда.

Що сталося б зі світом, якби в ньому раптом не стало доброти?

Чи траплялися у вашому житті випадки, коли вас не­справедливо кривдили, хоча ви ставилися до оточуючих по-доброму й усім допомагали?

Розкажіть про випадки, коли чиясь допомога заподіяла вам шкоду

Як ви гадаєте, чи важко бути добрим?

Як ви гадаєте, чи може доброта зцілити людину? На­ведіть приклади.

Слово вчителя.

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

Бо доброта, не тільки те,

Що обіймає тепле слово.

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте,

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині.

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти.

Милосердя й доброта — як два крила, на яких три­мається людство. Чи втратило сьогодні свою цінність мило­сердя? Чи не звівся його широкий зміст до поняття «дріб­на милостиня»? Чи є поряд із нами люди, які потребують допомоги?

В Україні мешкає близько двох мільйонів самотніх лю­дей. Майже двісті тисяч із них не здатні подбати про себе. П'ятнадцять тисяч самотніх живуть у будинках-інтернатах. Усіх цих людей поєднує одне — немічність.

Понад мільйон наших земляків живе нині у злиднях. Близько тридцяти тисяч із них не мають гідного житла. Сімдесят тисяч громадян нашої держави змушені існувати на мізерну пенсію. Ці сумні цифри лякають. Проте вони — правда життя, яку ми маємо знати і намагатися змінити па краще.

Мабуть, важко уявити, що люди можуть страждати не лише від хвороб або бідності. Душевний біль може спричи­нити і