Конституція і пропорція тіла

Проте люди з однаковими спадковими (генетичними) завдатками можуть володіти різними властивостями залежно від способу їх життя. Наприклад, для того, щоб розвивалися м'язи, необхідні регулярні фізичні тренування, і лише поєднання спадковості і наполегливої праці здатне зробити з обдарованої дитини сильного або витривалого атлета. У не меншій мірі це відноситься і до розвитку кісткового компоненту. Спеціальні вправи і правильно організоване живлення здатні допомогти людині навіть вирости, тобто подовжити свої кістки, іноді – всупереч спадковим завдаткам.

Примітно, що массо-ростові співвідношення і соматотип в цілому успадковується у жінок в два рази більше, ніж у чоловіків, а успадкованість пропорцій тіла у жінок перевищує «чоловічий» показник в чотири рази. Це означає, що жіночий організм відрізняється більшою генетичною стабільністю, а реакція на вимоги, що змінилися, місця існування в жіночих поколіннях може розвиватися з відставанням від чоловічої лінії нащадків. Така особливість жіночого організму, з одного боку, ускладнює пристосування жіночого організму до нових умов життя, зате з іншої – дозволяє не допускати помилок при адаптації біологічного вигляду до нових умов проживання.

Отже, конституція – це комплекс анатомічних, фізіологічних і психологічних особливостей індивіда, закріплених генетично і що визначають форми і способи його адаптації до різних дій зовнішнього середовища, а також захворюваність і характер протікання хвороб (що теж відображає адаптивні властивості). Конституція людини є формою прояву природної біологічної різноманітності популяції, без якої не може бути стійка ніяка сукупність особин одного вигляду. Найчастіше при описі конституції виділяють ті типи, які були розроблені антропологами для опису типів статури. Це спрощує розуміння і дозволяє наочно уявити собі найважливіші риси кожного з конституціональних типів.

Типові варіанти статури (конституції) людини

Доцільність обліку конституції в медичній практиці сформулював більше ста років тому відомий біолог і лікар Р. Бенеке, який вважав, що «різні конституції і обумовлена ними різний ступінь опірності організму створюють всього лише грунт для розвитку деяких хвороб, якщо індивідуум потрапляє в несприятливі умови

Правильно розпізнавши різні конституціональні типи і зрозумівши їх фізіологічні відмінності, ми допоможемо людям благополучно пройти через всі мінливості життя».

Не дивлячись на безліч конституціональних схем і різні назви типів, головні морфологічні особливості їх багато в чому співпадають. Найчастіше виділяють три типи статури залежно від того, який з компонентів тіла переважає в розвитку – кісткова тканина, жирова або м’язова.

У людей першого типу перевагу має кістковий компонент. Це звичайно худорляві люди із слабо розвиненою мускулатурою і тонким жировим прошарком. У них вузькі кістки скелета, відносно довгі кінцівки, плечі трохи ширші за стегна. Із-за подовженої циліндрової грудної клітки цей тип часто називають грудним або торакальним (від грецького thorax – груди).

У людей другого типу переважає жирова тканина. Це дігестивні (від англійського слова digest – переварювати пищу), або черевний, тип: саме органи черевної порожнини у представників цього типу найбільш розвинені. Це найчастіше повні люди середнього або нижче середнього зростання, з явно вираженим запасом підшкірного жиру, але що володіють також великими, сильними м'язами. У них широкі кістки скелета і порівняно короткі кінцівки, особливо ноги. Плечі зазвичай неширокі, не ширше за стегна.

Якщо перевага

1 2 3 4