Короткострокові витрати підприємства

поділена на граничний продукт, найменша).

Подібна залежність існує й між середньою продуктивністю праці (середнім продуктом) та середніми змінними витратами: їх графіки також дзеркально обернені (див. ті ж рисунки). Тобто, чим більший середній продукт (середня продуктивність праці), тим нижчі середні змінні витрати, а чим менший середній продукт, тим вищі середні змінні витрати.

Зміна цін на використовувані ресурси (або зміна технологічного способу виробництва) зсуває криві витрат. Зокрема, зростання постійних витрат буде зміщувати пряму FC вгору. У зв’язку з цим, крива ТС (сукупних витрат фірми) також зміститься вгору. Водночас, зміна постійних витрат не впливає на криву змінних витрат (VC), адже постійні витрати не впливають на змінні. Тому й крива граничних витрат (МС) також не зміниться (вона відображає у короткому періоді лише зміни змінних витрат).

Зростання ціни змінного фактора, у даному випадку праці, зсуває не лише криву VC, а й криві ТС і МС. Крива ТС зсувається тому, що витрати праці, а отже, і змінні витрати, будуть зростати. Тепер граничні витрати (МС) також піддадуться змінам. Повна вартість додаткової одиниці продукту дорівнює заробітній платі, помноженій на додаткову кількість праці, що потрібна для виробництва наступної одиниці продукту. При зростанні зарплати граничні витрати будуть зростати разом із зростанням обсягу виробництва. Тобто, коли зростають змінні витрати (ціна праці), зростатимуть і граничні витрати (МС), а їх крива зміститься вгору. Водночас, зростання ціни праці змістить угору і криву AVC.

Графік показує, що найефективнішим виробництво фірми буде у сегменті Q1 – Q2 за обсягу продукту Qм, коли АТС найнижчі і кожна одиниця товару приносить найвищий прибуток (різниця між ціною Р і середніми повними витратами АТС). Прибутковим буде обсяг виробництва у діапазоні від Q1 до Q2 (якщо випуск продукції буде Q1 чи Q2 прибутку не буде взагалі, адже у цих випадках ринкова ціна лише покриватиме середні повні витрати; якщо ж обсяг виробництва буде меншим Q1 чи більшим Q2, воно взагалі буде збитковим, адже АТС перевищуватимуть рівень ціни). Заштрихований сектор – сектор прибутковості. Точка М – точка рівноваги фірми на даному ринку, а Qм – рівноважний обсяг виробництва, тобто оптимальний за даних умов.

Таким чином, якщо частина факторів (витрат) виробництва будуть постійними, а частина – змінними, що й характеризує короткостроковий період, прибутковість виробництва визначається певним рівнем граничних витрат і певним обсягом випуску продукту. Зростання чи зниження обсягу виробництва у порівнянні з рівноважним призведе у короткому періоді до зменшення прибутку фірми.

Література

  1. Аналітична економія: макроекономіка і мікроекономіка: Навч. посібн. : У 2-х книгах / За ред. С. Панчишина і П. Островерха. – Книга 2. Мікроекономіка.   – 4-те вид. , випр. і доп. – К. : Знання, 2006. – С
    147–187.
  2. Вэриан Х. Р. Микроэкономика. Промежуточный уровень. Современный подход: Учебник для вузов. / Пер. с англ. под ред. Н. П. Фроловой. – М. : ЮНИТИ, 1997. – С. 372–402.
  3. Довбня С. Б. , Ковзель К. А. Модель комплексної оптимізації фінансування підприємства // Фінанси України. – 2006. – №5. – С. 134–138.
  4. Экономика: Учебник. 3-е изд. перераб. и доп. / Под ред. А. С. Булатова. – М. : Юристъ, 1999. – С.
1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні