Кравець

при з'єднанні кокетки з виробом, при настрочуванні складок і в якості оздоблювального.

Накладний шов (рис. 23) застосовується при сточуванні бортової парусини. Для цього зріз одного шматка тканини накладається на інший і прострочується.

Розстрочний шов (рис. 24) застосовується у виробах з. грубої тканини. Дві деталі з'єднують швом, потім шов. розправляють і по одну або по обидві сторони з лицевої сторони прокладають строчку.

 

 

Рельєфний шов (рис. 25) застосовується при оздобленні виробу. По зовнішньому вигляді рельєфні шви бувають прямі і фігурні. Шов виконується наступним чином: на деталь наносять лінію по формі рельєфу, потім деталь складають по нанесеній лінії лицевої сторони тканини всередину і прострочують по згину швом шириною 0,2 – 0,3 см від згину.

2. Клеєне з’єднання деталей одягу

 

У швейному виробництві усе більше поширення набувають способи з'єднання деталей за допомогою клеїв БФ–6, ПВБ–К1 і ін.

Клей БФ–6 являє собою спиртовий розчин спеціальної синтетичної смоли. Клей ПВБ–К1 – розчин полівінілбутераляклеєвого в етиловому спирті–ректифікаті, що пластифіцирований дибутилфталатом і касторовою олією.

Клей застосовується у вигляді клейової плівки, що прокладається між деталями, що склеюються або у вигляді шару, нанесеного на одну сторону тканини.

Клейові матеріали надходять на швейні фабрики у виді клейової плівки, тканини з клейовим покриттям, а також у виді клейового порошку.

Нанесення клею на тканину може бути суцільним і не суцільним (наприклад, смужками або у вигляді крапок при використанні клейового порошку).

Тканина, що має суцільний клейовий шар, нанесений на одну сторону поверхні, називають кромочною тканиною.

В міру розвитку нової технології виготовлення швейних виробів, що відрізняється широкою механізацією процесів, область застосування кромочною тканини з нанесеним на неї клейовим шаром усе більше розширюється

Клейові матеріали повинні зберігатися в сухому приміщенні, термін їх збереження не більш чотирьох місяців.

Клейові матеріали використовуються не тільки для з'єднання деталей, але і як прокладки.
3. Література

 

1. Мирейский В. Л. Текстильные товары (товароведение). Учебник для проф. –техн. училищ. Изд. 2–е перераб. – М. : «Экономика», 1975р.

2. Шершнева Л. П. Качество одежды. – М. : «Легкая индустрия», 1975р.

3. Колесников П. А. , Кобылянский Д. А. Организация и техника контроля качества в швейном производстве. – М. : «Легкая индустрия», 1967р.