Країни південої америки в 80-90 роки

Зміст

Бразилія в другій половині 1980-х - 1990-х років.  

Мексика наприкінці 1980-1990-х років та перехід до відкритої ринкової економіки.  

Правоавторитарний режим А. Піночета (1973-1990 роки).  

Бразилія в другій половині 1980-х - 1990-х років.

Президентство Ж. Сарнея (1985-1989 роки) започаткувало перехідний період між авторитаризмом та демократією. Про перехідний характер нового бразильського уряду свідчив його неоднорідний склад: серед міністрів були центристи, регіональні політики, опозиція, представники лівих організацій.

Програма уряду під назвою ''Нова республіка" мала розв'язати найактуальніші проблеми - ліквідувати зовнішню заборгованість, інфляцію та безробіття. Серед економічних заходів, спрямованих на реалізацію урядової програми, слід згадати проекти розвитку з швидкою окупністю, скорочення внутрішнього державного боргу, економія бюджетних коштів. Соціальний аспект курсу кабінету Ж. Сарнея базувався на так званому "соціальному пакті" - свого роду тристоронній угоді про перемир'я між державою, підприємцями та профспілками.

Кабінет задекларував аграрну реформу, яка розпочалася 1985 року. Передбачалося упродовж 15 років передати понад 7 млн. селян 500 млн. гектарів земельних угідь. У найближчі чотири роки, тобто за час президентства Ж. Сарнея, землю мали отримати 1,4 млн

осіб. Але перерозподілові підлягали лише державні землі.

Уряд Ж. Сарнея вжив заходів для зміни деяких статей конституції: відновлювалася автономія штатів і муніципій, надано право голосу неписьменним, знято обмеження на діяльність компартії та інших лівих організацій І. найголовніше, запроваджено прямі вибори президента та віце-президента.

5 жовтня 1988 року було прийнято нову конституцію Бразилії. Вона встановила президентську республіку з п'ятирічним терміном повноважень президента. Основний закон зафіксував скорочення з 48 до 44 годин тривалість робочого тижня, заборонив використовувати працю дітей, звільняти держслужбовщв, визнано право на страйки, вихід на пенсію за стажем роботи. В економічному плані закріплено привілеї національним компаніям І а обмежено діяльність іноземного капіталу. Загалом конституція 1988 року відбила ситуацію перехідного періоду, чимало статей мали аморфний вигляд. Власне, з обнародуванням нової конституції процес переходу до визначеної форми правління не завершився. Це питання відклали до вересневого плебісциту 1993 року, який повинен був завершити етап становлення Бразилії як демократичної держави.

В грудні 1989 року на чергових президентських виборах переміг 40-річний Фернандо Коллор де Мело. Він уособлював новий тип політичного діяча, здатного дати неоліберальний Імпульс до розвитку країни. Питання про необхідність змін у конституції постало буквально на другий день після інаугурації нового президента, який оголосив програму неоліберальних економічних реформ- план "Нова Бразилія", або "план Коллора", спрямований на боротьбу з інфляцією, заохочення приватної ініціативи, зміцнення ринкових відносин та модернізацію промисловості. Деякі заходи, а саме звільнення десятків тисяч державних службовців, зняття обмежень на діяльність іноземного капіталу суперечили конституції. Розходився з Основним законом і "Проект національної реконструкції", який передбачав ліквідацію державної монополії на нафту, допуск іноземного капіталу в нафто- та гірничодобувну галузі, припинення виплати пенсій за вислугою літ тощо.

Конституція фактично прирекла країну на життя в умовах високої інфляції, оскільки встановлені розміри держапарату були більші, ніж скарбниця могла профінансувати їх. Так само, передавши частину доходів від податків штатам і муніципалітетам, федеральний уряд залишився відповідальним за загальнодержавні витрати, центральний банк країни

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні