Кредитний потенціал комерційного банку

особистих інтересів, нехтувати нею через недбалість або ха­латність. Тут винятково важливо створити таку систему при­йняття кредитних рішень, так підготувати менеджерів і керів­ників банку, встановити такий контроль над банківськими опе­раціями, за яких відхилення від кредитної політики стало б не­можливим. Оскільки кредитна політика розробляється самим банком і не існує встановлених законодавством форм для кре­дитної політики, не варто боятися того, що якісь нестандартні випадки, що виходять за межі, нею визначені, не дадуть змогу якісно обслужити того чи іншого клієнта. Кредитна політика може бути змінена радою банку, але в цьому випадку буде га­рантована підвищена увага до нестандартної проблеми, яка спричинила коригування. Адже саме нестандартні, неопрацьовані схеми, як правило, містять у собі ризик зриву платежів або втрати грошей.

Кредитна політика кожного банку мусить бути доведена до кредитних і операційних працівників банку і повинна викорис­товуватись ними при щоденному спілкуванні з клієнтами. Від­хилення від норм кредитної політики банку не можуть бути до­пущені інакше, ніж прийнята сама кредитна політика. Порядок прийняття кредитної політики банку має бути визначений у статуті банку. У поєднанні з вимогою про затвердження кредит­ної політики кожного банку центральним банком, це означає фактичний нагляд центрального банку за кредитами, що вида­ються поза межами кредитної політики.

Правління і кредитний комітет перевіряють відповідність умов видачі кожного кредиту вимогам кредитної політики і центрального банку. Без відповідного рішення кредитного ко­мітету ніякий кредит, як правило, виданий бути не може

Це знижує ризик прийняття волюнтаристських рішень керівника­ми банків.

За виконанням вимог кредитної політики наглядають креди­тний комітет, рада акціонерів, ревізори банку.

Оскільки кредитна політика звичайно містить переліки й описи документів, які мусить надати позичальник для одержан­ня кредиту в даному банку, іноді до кредитної політики додаю­ться стандартні форми тих чи інших кредитних документів, на­приклад, кредитної заявки, кредитного договору, договору поручництва, договору застави. Крім того, кредитна політики пе­редбачає процедури, які обов'язково має пройти клієнт, щоб стати позичальником даного банку. До таких процедур часто належать аудиторське обстеження, призначення довіреного представника банку, створення застав на умовах, виконання яких обов'язкове для третіх осіб (іпотеки, відмітка в Земельних книгах, відмітка в Державтоінспекції тощо).

Поряд із відповідними положеннями про кредитний комітет (кредитну комісію) та про комісію з оцінки надійності кредитів, кредитна політика банку регламентує діяльність цих органів, визначаючи їхню чисельність, порядок прийняття, частоту за­сідань, методики підготування питань і їхнє винесення для об­говорення, механізми спостереження за виконанням власних рішень.

Важливим розділом кредитної політики є опис процедур ви­явлення симптомів неблагонадійності кредитів, опис правил реагування на ці симптоми, опис поводження із ненадійними активами.

Оскільки кредитна політика призначена для використання різними органами банку, вона є тим стрижнем, який спрямовує всю кредитну діяльність банку, і від якості кредитної політики в першу чергу залежить якість виданих банком кредитів.

Кредитна політика банку не повинна бути таємницею ні для органів, що наглядають за банком, ні для клієнтів банку, ні для широкої громадськості. Більше того, правильно, коли кредитні договори, договори застав або поручництв містять посилання на положення кредитної політики банку, з якою кожний пози­чальник має бути ознайомлений. Відкритість відомостей про кредитну політику практично усуває можливість зловживань

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні