Кредитний потенціал комерційного банку
Пасивні операції банку можуть здійснюватись у формі:
- залучення коштів на депозитні рахунки - поточні, строкові, ощадні та інші;
- недепозитного залучення коштів: одержання позичок на міжбанківському ринку, позичок НБУ, випуск банківських облігацій, векселів та інших зобов’язань.
Коли говорять про стабільність банку, звичайно мають на увазі можливість припинення його діяльності, причому стабільність тим вища, чим менша ця можливість. Формалізувати цю залежність аж до одержання показників стабільності дуже складно, проте можна сформулювати якісні ознаки, що впливають на стабільність банків.
Одним із найважливіших чинників стабільності банку є достатність власного капіталу. Ця достатність розуміється у двох значеннях. Перше значення полягає в тому, що власний капітал банку повинен відповідати нормативним вимогам банку стосовно його розміру. Найважливішою є визначена законодавством межа, нижче за яку не може опуститися статутний капітал банку. У США, наприклад, мінімальний статутний капітал банку складає п'ять мільйонів доларів.
До власного капіталу банку належить статутний капітал, резерви, створені з прибутку попередніх років, нерозподілений прибуток поточного (минулого) фінансового року і субординований капітал. Субординованим називається капітал, що переданий банкові на термін понад сім років безвідклично і стосовно якого встановлене правило останньої черговості повернення при ліквідації банку
Друге значення достатності власного капіталу полягає в тому, що власного капіталу банку повинно вистачати на те, щоб забезпечити можливість продовження роботи банку за умови, якщо залучений капітал необхідно буде повернути вкладникам і кредиторам. Друге значення достатності власного капіталу тісно пов'язане з проблемою структуризації і ліквідності банківських активів. Найкраща ситуація складається в банку тоді, коли терміни ліквідності активів, за винятком власного капіталу, збігаються з термінами погашення заборгованостей перед вкладниками і дебіторами, а власний капітал банку існує у вигляді нерухомості, банківського устаткування, комп'ютерних програм і запасу оборотних коштів, яких вистачає для підтримання життєдіяльності банку.
З власним капіталом пов'язаний і розмір залученого капіталу. За існуючими нормативами, відношення найменшого з розмірів власного капіталу і статутного капіталу до розміру залученого капіталу не може бути меншим ніж 1:10. Ця вимога пов'язана з тим, що національний банк повинен забезпечити відповідальність акціонерів комерційних банків за залучені банками кошти. Хоч цей норматив уведений досить штучно, багаторічна практика застосування довела його живучість.
Не менш важливим чинником стабільності банку є ліквідність його активів. Ліквідність банківських активів має розглядатися в часовому розрізі й у кожний прогнозований момент часу повинна надавати можливість розраховуватися з клієнтами банку та з кредиторами при виникненні обставин необхідності повного або часткового повернення залучених коштів.
Активи банку складаються, як правило, із коштів у касах і на кореспондентських рахунках, виданих кредитів, передоплачених видатків, будинків, майна й устаткування, здійснених