Кредитний потенціал комерційного банку

Операції за допомогою яких комерційні банки формують свої ресурси, називаються пасивними. Пасивні операції забезпечують формування ресурсів банку, необхідних йому зверх власного капіталу для здійснення нормальної діяльності, забезпечення ліквідності та одержання доходу.

Пасивні операції банку можуть здійснюватись у формі:

  • залучення коштів на депозитні рахунки - поточні, строкові, ощадні та інші;
  • недепозитного залучення коштів: одержання позичок на міжбанківському ринку, позичок НБУ, випуск банківських облігацій, векселів та інших зобов’язань.

Коли говорять про стабільність банку, звичайно мають на увазі можливість припинення його діяльності, причому стабіль­ність тим вища, чим менша ця можливість. Формалізувати цю залежність аж до одержання показників стабільності дуже скла­дно, проте можна сформулювати якісні ознаки, що впливають на стабільність банків.

Одним із найважливіших чинників стабільності банку є до­статність власного капіталу. Ця достатність розуміється у двох значеннях. Перше значення полягає в тому, що власний капітал банку повинен відповідати нормативним вимогам банку стосо­вно його розміру. Найважливішою є визначена законодавством межа, нижче за яку не може опуститися статутний капітал бан­ку. У США, наприклад, мінімальний статутний капітал банку складає п'ять мільйонів доларів.

До власного капіталу банку належить статутний капітал, ре­зерви, створені з прибутку попередніх років, нерозподілений прибуток поточного (минулого) фінансового року і субординований капітал. Субординованим називається капітал, що пе­реданий банкові на термін понад сім років безвідклично і сто­совно якого встановлене правило останньої черговості повер­нення при ліквідації банку

У разі якщо банк зазнає великих зби­тків, може скластися ситуація, коли власний капітал стає мен­шим від статутного. У цьому випадку констатується, що статут­ний капітал втрачений або частково втрачений. Така ситуація може бути причиною призупинення або відкликання банківсь­кої ліцензії, що призводить до автоматичного зупинення банку.

Друге значення достатності власного капіталу полягає в то­му, що власного капіталу банку повинно вистачати на те, щоб забезпечити можливість продовження роботи банку за умови, якщо залучений капітал необхідно буде повернути вкладникам і кредиторам. Друге значення достатності власного капіталу тіс­но пов'язане з проблемою структуризації і ліквідності банківсь­ких активів. Найкраща ситуація складається в банку тоді, коли терміни ліквідності активів, за винятком власного капіталу, збігаються з термінами погашення заборгованостей перед вкладниками і дебіторами, а власний капітал банку існує у ви­гляді нерухомості, банківського устаткування, комп'ютерних програм і запасу оборотних коштів, яких вистачає для підтри­мання життєдіяльності банку.

З власним капіталом пов'язаний і розмір залученого капіта­лу. За існуючими нормативами, відношення найменшого з роз­мірів власного капіталу і статутного капіталу до розміру залуче­ного капіталу не може бути меншим ніж 1:10. Ця вимога пов'яза­на з тим, що національний банк повинен забезпечити відпо­відальність акціонерів комерційних банків за залучені банками кошти. Хоч цей норматив уведений досить штучно, багаторічна практика застосування довела його живучість.

Не менш важливим чинником стабільності банку є ліквід­ність його активів. Ліквідність банківських активів має розгля­датися в часовому розрізі й у кожний прогнозований момент часу повинна надавати можливість розраховуватися з клієнта­ми банку та з кредиторами при виникненні обставин необхід­ності повного або часткового повернення залучених коштів.

Активи банку складаються, як правило, із коштів у касах і на кореспондентських рахунках, виданих кредитів, передоплачених видатків, будинків, майна й устаткування, здійснених

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні