Кримінологічна характеристика злочинів, що вчиняються з необережності та їх попередження

тисяч людей і мільйони людей травмуються. В Україні матеріальні збитки від автотранспортних злочинів становлять мільйони гривень.

Як зазначалося, автотранспортні злочини становлять майже 80 % загальної кількості необережних злочинів. Левову частку роботи з їх профілактики виконує міліція, насамперед дорожня автоінспекція.

Поняття "необережний автотранспортний злочин" охоплює чотири склади злочину: порушення правил безпеки дорожньо­го руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 КК України); випуск в екс­плуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації (ст. 287 КК України); порушення правил, норм і стандартів щодо убезпечення дорожнього руху (ст. 288 КК України); порушення чинних на транспорті правил (ст. 291 КК України).

Усі зазначені діяння без вказаних в статтях наслідків тяг­нуть за собою адміністративну відповідальність. Перелічені склади злочинів тісно взаємопов'язані, діяння, що вчиняються винними особами, призводять до фактично однакових наслід­ків (смерті, тілесних ушкоджень), що дають підставу зарахува­ти їх до автотранспортних злочинів.

Від необережного автотранспортного злочину слід відрізня­ти дорожньо-транспортну пригоду (ДТП). До останньої крім злочинів входять також факти, коли винний у пригоді гине сам або отримує тілесні ушкодження (водій, пішохід), а також коли пригода обмежується майновою шкодою (адміністратив­ний і цивільно-правовий делікт).

До найтиповіших порушень правил дорожнього руху стосов­но протиправної поведінки водія належать перевищення швидкості; порушення правил обгону, маневрування і рядності; виїзд на смугу зустрічного руху; порушення правил переїзду перехре­стя вулиць; недотримання дистанції; осліплення світлом фар; порушення правил руху на залізничних переїздах; керування несправним транспортним засобом.

Найвища аварійність спостерігається у квітні

Високий сту­пінь аварійності характерний для мототранспорту.

Значною мірою ДТП пов'язані зі станом сп'яніння учасників дорожнього руху: водіїв і пішоходів. При цьому зауважимо, що кожний десятий водій зникає з місця споєння ДТП незалежно від наявності його вини.

Винуватцями переважної більшості ДТП є водії: дві третини з них недостатньо кваліфіковані (особливо це виявляється остан­німи роками). Рецидив ДТП становить 5 %; 98 % правопоруш­ників — чоловіки, 2 % — жінки. Частка жінок-водіїв не пере­вищує 10 %, отже з вини жінок пропорційно кількості водіїв трапляється у п'ять-шість разів менше ДТП, ніж з вини чоло­віків. Жінки дисциплінованіші, дуже рідко сідають за кермо в нетверезому стані.

Для осіб, що скоюють ДТП, характерні байдужість до гро­мадських інтересів, здоров'я і життя людей, зневага до вимог закону, самовпевненість, невиправдане зухвальство, загальна недисциплінованість.

Характерним прикладом байдужості до себе й інших є по­ширена відмова водіїв користуватися пасами безпеки. У сис­темі "людина — транспортний засіб — дорога" головним чин­ником є людина.

До причин ДТП належать також вкрай незадовільний стан доріг (до 15 % ДТП), конструктивні недоліки транспортних за­собів, низький рівень ремонтних робіт, недостатній догляд за дорожнім рухом з боку дорожньої автоінспекції, часта безкар­ність порушень правил дорожнього руху.

До недоліків організаційно-технічного, організаційно-право­вого і організаційно-управлінського характеру можна зарахува­ти такі:

  • низька якість шляхового покриття, слабка пропускна здатність доріг, недостатнє освітлення, погана розмітка, неоптимальне розміщення дорожніх знаків;
  • низький технічний стан транспорту, відсутність запасних частин;
  • слабка пропаганда додержання правил дорожнього руху;
  • порушення робочого дня водіїв;
  • слабка організація  медичної  допомоги  потерпілим  на шляхах.

Коли йдеться про профілактику автотранспортних злочинів і ДТП, слід ураховувати, що це профілактика водночас і кри­мінальних, і адміністративних деліктів, і так званих казусів (невинного спричинення шкоди).

Розмаїття причин ДТП зумовлює різноплановість заходів щодо їх попередження. Вони можуть мати соціально-економіч­ний, соціально-правовий, організаційно-технічний, психологіч­ний характер.

Величезне профілактичне значення має прокладання нових сучасних автомагістралей і реконструкція наявних доріг, їх

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні