Кровотеча і крововтрата - класифікація та допомога

План

Кровотеча і крововтрата.  

Механізм порушення функцій організму внаслідок гострої крововтрати.  

Допомога на етапах евакуації 

Список літератури.  


Кровотеча і крововтрата

Найчастішими ускладненнями травм, особливо під час ве­дення бойових дій, внаслідок терористичних актів, є кровоте­ча і крововтрата. Ці ускладнення можуть розвиватися не тіль­ки при відкритих ушкодженнях і вогнепальних пораненнях, а також і у разі різних закритих травм.

Класифікація кровотеч під час ушкоджень ураховує час їхнього виникнення, характер ушкоджених судин, а також місця виливу крові: первинні й вторинні (артеріальні, артеріовенозні, венозні, капілярні), зовнішні та внутрішні.

Первинні кровотечі є наслідком ушкодження різних крово­носних судин у момент поранення і виникають миттєво або найближчим часом після поранення чи травми.

Вторинні кровотечі розвиваються після того, як первинна кровотеча (від прямого ушкодження кровоносної судини) при­пинилася самостійно або була зупинена за допомогою лікуваль­них прийомів. До вторинних кровотеч належать також ті, які, за відсутності ушкодження судини в момент поранення, виник­ли внаслідок розвитку інфекції у рані, або в результаті стис­кання судини сторонніми тілами (металевими осколками, улам­ками кісток), що спричинили дефект судинної стінки, або внас­лідок забиття ділянки судинної стінки, на місці якої через дея­кий час виник некроз.

Вторинні кровотечі бувають одноразовими і повторними. Залежно від виду ушкоджених кровоносних судин розрізняють кровотечі артеріальні, венозні, артеріовенозні і капілярні (або паренхіматозні).

У переважній більшості випадків практичне значення мають тільки кровотечі з судин великого і середнього калібру. Кро­вотечі з судин малого калібру і капілярів небезпечні тільки у разі зниженого згортання крові, що може мати місце при про­меневій хворобі

У період її розпалу можуть відбуватися профузні капілярні кровотечі з ран, що загрожують життю потер­пілих. Тому до комбінованих променевих уражень слід бути особливо уважними.

Артеріальні кровотечі характеризуються появою в рані пульсуючого струменя крові яскравого червоного кольору. Кровотеча з великих артерій у відкритій рані може призвести до смерті потерпілого вже через кілька хвилин. Однак у випад­ку поранень великих артерій смертельні кровотечі не завжди виникають так швидко. Якщо рановий канал вузький і довгий, зовнішня кровотеча може бути мінімальною, а ушкоджена су­дина — стиснута гематомою. Розчавлені кінці розірваної су­дини іноді злипаються і утворюють тромби. Інколи при відри­вах кінцівок краї великих артерій можуть швидко тромбуватися, тоді кровотеча цілком припиняється внаслідок того, що у просвіт судини потрапила її внутрішня оболонка.

Венозні кровотечі зазвичай є менш небезпечними для життя поранених, проте за ушкоджень значних венозних стовбурів у відкритій рані крововтрата може бути вельми значною. Венозні кровотечі характеризуються повільним заповненням рани кро­в’ю, що має характерний темно-вишневий колір.

Капілярні (паренхіматозні) кровотечі відрізняються ще менш інтенсивним заповненням кров’ю рани і неможливістю чітко визначити локалізацію джерела кровотечі: у всіх ділянках рани виступають краплі крові, подібні до крапель роси.

Серед первинних кровотеч у поранених найчастіше зустрі­чаються артеріовенозні й артеріальні кровотечі, друге місце за частотою належить паренхіматозним; венозні кровотечі спосте­рігаються рідко.

Вторинні кровотечі найчастіше є артеріальними, рідше ар­теріовенозними та паренхіматозними.

Залежно від

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні