Культура в об'єктиві релігії

мас проти іноземних загарбників. Монастирі в Європі протягом тривалого часу були майже єдиними культурними центрами. Ба­гато релігійних організацій і в наш час активно ви­ступають за мир, за ядерне роззброєння.

В пострадянських суспільствах релігійні організа­ції сприяють національній ідеї. Так, в Україні відро­дження національних церков йде поруч з процесами національного відродження. Таким чином, релігія — явище багатопланове і багатозначне. Вона виникла як результат специфічних закономірностей розвитку су­спільства, і саме суспільні процеси визначать в кінце­вому підсумку її долю.

Християнство у духовній культурі людства

Історично-культурний зміст християнства

Буддійська, християнська релігія й іслам виникли в різних соціальних, національних і духовних умовах, Але незмінно в рамках того самого   процесу переходу до вищого етапу розвитку людства на обмеженій частині землі, що простирається від средиземноморських країн до Південної Індії, охоплюючи майже цілком пустельні райони Аравійського півострова. Сучасні археологічні розкопки дають можливість зробити певні висновки щодо внутрішнього зв’язку християнства, іудаїзму і древніх релігійних культів.

 На Середньому або Древньому сході існує так званий півмісяць плодорідних земель: територія між Тигром і Євфратом; Палестина ті Єгипет – прабатьківщина людства. Всі ці території неоднорідні. Месопотамія, величезна за розмірами була місцем утворення найдревніших культур, спочатку “Обеідської культури” так званих адамітів, потім культури Шумеру і Аккада.

Порівняно невеликі Палестина і Ліван (древня Фінікія, помор’я Тиру і Сидону) – гориста місцевість, з невеликими ділянками придатними для обробку земель, але більш придатна для скотарства була місцем розквіту Натуфрійської культури землеробів і скотарів долини річки Іордан

В противагу Месопотамії, де постійно утворювались крупні монархії, Палестина в до-Авраамовий час була місцем міських князівств. Дані археології показують, що всі ці землі заселялися майже одночасно. Починаючи з п’ятого тисячоліття до нашої ери на Євфраті існувала Обеїдська культура, В Палестині – Натуфрійська, на Нілі Тасійська. Це найдревніші відомі людству культури, які й стали підмостком, на котрому втілювалася в плоть і кров велична ідея Євхаристії.

 Якщо ми приглянемося до карти Шумеру того часу, то побачимо невеличку затоку, котра глибоко вдалася на територію Месопотамії. З другого тисячоліття до нашої ери він почав зсуватися, і на кінець тільки над територією, котра вказана в Біблії як місцезнаходження Раю залишилось озеро Хаммер. На берегах цього заливу був теплий рівний клімат з розкішною рослинністю, а чорнозем не потребував від землероба величезної праці. На правому боці Євфрату, який впадав в цей залив, було місто Еріду, на лівому Ур і Обеїд. Як рахують вчені, це перші поселення людей (нащадків Адама) на землі.

Крім території поблизу Раю існувала інша священна земля – Палестина. Сюди Адам любив заходити в гості, щоб побавитись з внучатами, але не тільки, йому було тяжко бачити місця, що нагадували про минуле щастя, про райське життя, як і нам іноді тяжко бачити предмети, що нагадують про близьку людину, яку вже ніколи не побачимо. Чому ж Бог обрав цю практично неплідну, за виключенням невеликої долини Іордану, землю для єврейського народу, який приведе сюди Мойсей? І мало того, зробив її місцем пришестя Сина Божого. Церковне передання дає відповідь – адже там, на Голгофі, була могила Адама.

<< 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 >>