Льюїс Генрі Морган
Як не намагалися автори спогадів, нарисів, книг про Моргана представити останнього у вигляді дужого ліберального буржуа і істинно віруючого християнина, що проте наводяться ними ж самими факти незрідка свідчили про прямо протилежному. А за останні тридцять п'ять років, прошедших після виходу в світ роботи М. О. Непряма, були введені в науковий обіг нові матеріали, які заставляють зовсім інакше поглянути на Моргана. Величезна заслуга в цьому належить американському прогресивному етнографові Л. Уайту, вивченню життя і діяльності Моргана, що присвятило, майже сорок років. Їм були вперше опубліковані «Витягання з щоденника подорожі Люіса Генрі Моргана по Європі», польові щоденники Моргана, а також інші матеріали[20] Одновременно Л. Уайтом було написано значне число робіт, присвячених життю і науковій діяльності Моргана
Не підлягає сумніву, що Морган супроводжував дружину, що відрізнялася релігійною екзальтованістю, на церковну службу. Дійсно, серед його близьких друзів числився пастор Мак-ільвен, що посилено претендував на роль духовного наставника Моргана, його ідейного керівника. Але саме Мак-ільвену ми зобов'язані абсолютно прямими і недвозначними свідоцтвами про повну невіру Моргана. Як абсолютно ясно виявляється з листів Мак-ільвена до Моргана, 30 років свого знайомства він витратив на те, аби переконати ученого хоч би один раз публічно визнати себе християнином, але всі його зусилля так і не увінчалися успіхом.
В цьому відношенні характерний його лист до Моргана від 19 жовтня 1875 р. , написане опісля двадцять п'ять років з дня початку їх знайомства:
«Я так до цих пір і не знаю, яких же саме поглядів Ви дотримуєтеся на життя після смерті. Ви настільки отпугивающе замкнуті на сей рахунок навіть з Вашими кращими друзями (а це є великим пороком), що ніхто нічого не знає про це. Значення все це таке, що я найсерйознішим чином бажав би побачити Вас покірно віруючим в Христа, визнаючим Христа до того, як ми помремо. І справжнім горем для мене є, що все до цих пір йде інакше»[22]
«Я дуже боюся, — пише він Моргану 17 липня 1879 року, — що порожні скептичні автори, з якими ми обоє знайомі, витравили Вас просту віру в Христа»[23]
«Я бажав би, — читаємо ми в його листі, написаному в самому кінці 1879 років, — мати кращі свідоцтва того, що Ви вірите в Христа»[24].
У своїй промові, виголошеній над труною Моргана, Мак-ільвен задався метою створити враження, що Морган завжди цілком знаходився під його ідейним впливом і