Льюїс Генрі Морган

тих, що захопили Маркса і Енгельса виводам відносно капіталістичного суспільства. Але незаперечний факт, що він до них прийшов. І пояснення може бути тут лише одне: Люіс Генрі Морган, автор «Древнього суспільства», не був Таким, яким його змальовують. Уявлення, що затвердилося, про суспільне обличчя Моргана, не дивлячись на всю його очевидність, що здається унаслідок безконечного повторення, є не що інше, як легенда. І воно дійсно є легендою, причому такий, створення якої диктувалося певними класовими інтересами.

Як не намагалися автори спогадів, нарисів, книг про Моргана представити останнього у вигляді дужого ліберального буржуа і істинно віруючого християнина, що проте наводяться ними ж самими факти незрідка свідчили про прямо протилежному. А за останні тридцять п'ять років, прошедших після виходу в світ роботи М. О. Непряма, були введені в науковий обіг нові матеріали, які заставляють зовсім інакше поглянути на Моргана. Величезна заслуга в цьому належить американському прогресивному етнографові Л. Уайту, вивченню життя і діяльності Моргана, що присвятило, майже сорок років. Їм були вперше опубліковані «Витягання з щоденника подорожі Люіса Генрі Моргана по Європі», польові щоденники Моргана, а також інші матеріали[20] Одновременно Л. Уайтом було написано значне число робіт, присвячених життю і науковій діяльності Моргана

На особливу увагу заслуговує опублікована їм в 1944 р. стаття «Позиція Моргана по відношенню до релігії і науки», в якій Л. Уайт раз і назавжди покінчив з легендою про релігійність великого ученого[21].

Не підлягає сумніву, що Морган супроводжував дружину, що відрізнялася релігійною екзальтованістю, на церковну службу. Дійсно, серед його близьких друзів числився пастор Мак-ільвен, що посилено претендував на роль духовного наставника Моргана, його ідейного керівника. Але саме Мак-ільвену ми зобов'язані абсолютно прямими і недвозначними свідоцтвами про повну невіру Моргана. Як абсолютно ясно виявляється з листів Мак-ільвена до Моргана, 30 років свого знайомства він витратив на те, аби переконати ученого хоч би один раз публічно визнати себе християнином, але всі його зусилля так і не увінчалися успіхом.

В цьому відношенні характерний його лист до Моргана від 19 жовтня 1875 р. , написане опісля двадцять п'ять років з дня початку їх знайомства:

«Я так до цих пір і не знаю, яких же саме поглядів Ви дотримуєтеся на життя після смерті. Ви настільки отпугивающе замкнуті на сей рахунок навіть з Вашими кращими друзями (а це є великим пороком), що ніхто нічого не знає про це. Значення все це таке, що я найсерйознішим чином бажав би побачити Вас покірно віруючим в Христа, визнаючим Христа до того, як ми помремо. І справжнім горем для мене є, що все до цих пір йде інакше»[22]

«Я дуже боюся, — пише він Моргану 17 липня 1879 року, — що порожні скептичні автори, з якими ми обоє знайомі, витравили Вас просту віру в Христа»[23]

«Я бажав би, — читаємо ми в його листі, написаному в самому кінці 1879 років, — мати кращі свідоцтва того, що Ви вірите в Христа»[24].

У своїй промові, виголошеній над труною Моргана, Мак-ільвен задався метою створити враження, що Морган завжди цілком знаходився під його ідейним впливом і

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>