Лексика української мови

Зокрема слова хліб, молоко, яблуко, дорога, тролейбус, повітря, дочка, дощ, великий, солокий, читати, тут тощо — загальновживані слова, використовуються у побуті. Проте до активної лексики належать і такі слова як синус, косинус, діагональ, перпендикуляр, префікс, іменник, речення, кома, кут — терміни.

Пасивна лексика

Пасивна лексика — слова, які вийшли або виходять з активного вжитку, а також нові слова, недавно створені чи запозичені з інших мов — неологізми.

Неологізми

Серед неологізмів в українській мові зараз є такі слова як геном, клонування, клон, менеджмент, логістика, віртуальний, інтерактивний, іміджмейкер.

Кожне слово на час своєї появи було неологізмом. Наприклад, свого часу слова метрополітен, космодром, телебачення, місяцехід були неологізмами. Проте тепер ці слова стали звичайними і до неологізмів їх більше не зараховують.

Поряд із звичайними є семантичні неологізми — слова, що раніше існували у мові, проте з часом набули інших значень. Наприклад народний депутат.

Нові неологізми творяться за наявними у мові моделями. Так, за зразком біологія, геологія, зоологія утворилися слова вірусологія, дельфінологія, спелеологія. . . За зразком атмосфера, стратосфера утворено слово біосфера і так далі.

Є також і авторські словотвори. Наприклад вірш Івана Драча:

Бабусенько, бабулиня, бабусенція

Ой гаряча, ой бабулик, ой-ой-ой-єчки. —

Ляпотить, хлюпотить у ночовоньках

Дівулиня, дівчина, дівогоренько,

А бабуся так і вештається, ой-я,

А бабище все шупортається, ой-я,

З кочергами, з баняками, банячищами. . .

Внучка, внученька, студентонька

Спить у баби на ряднищі, на рядні

Під кожухом, кожушиськом, кожушариськом.

На лежанці в цмоки цмокає, аж оєчки.

(Випадає їй казьонний дім,

І валет бубновий в нім,

Туз хрестовий заберу,

Швидше вже сама помру. . . )

А дівуля, дівчинина, дівувальниця

До кожуха, кожушенька так і горнеться,

А бабуся, бабулиня, бабусенція

До дівчиська, дівчиииська так і тулиться —

Сиротина ж, сиротуля, сиропташечка,

Бабумамця, бабутатко, бабусонечко. . .

Авторські неологізми

Авторські або індивідуальні неологізми є поширеним явищем в українській літературі.

Інивідуально-авторські неологізми рідко переходять у загальновживану лексику. Як правило, вони надовго зберігають забарвлення образної індивідуальності й доречні тільки в окремих творах, де виконують певну художню функцію.

Неологізми окремих сучасних українських письменників:

  • Андрія Малишка:
  • огнепоклонники, злотоголово
  • Дмитра Павличка
  • лебедіють
  • Павла Тичини:
  • аеропланити, багряноводний, бистрозір, брунькоцвіт, вічнодумний, сонцеприхильник, яблуневоцвітно, ясно-соколово
  • Ліни Костенко:
  • золотаве звечоріння, стрімголова малеча, одкам'янійте, статуї античні, пензлі боговгодні
  • Василя Стуса
  • спогадування, сніння, серцеокий, самозамкнений, стотривожна душа, на цих всебідах, усевитончуваний зойк
  • Михайла Стельмаха
  • місяць-білогривець, підсмуток очей, нездужжя, пора зацвітать і одцвітать, зашовковитися, піднебесність
  • Олеся Гончара
  • рожеве клубовиння, надвечірність, гороїжиться берег, двигіт
1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні