Латинська мова на сучасному етапі

народно-розмовної латинської мови сформувались романські мови ( французька, іспанська, португальська, італійська та інші). У середні віки була загально-письмовою мовою західноєвропейської громади, католичної церкви, науки і частково літератури. У ХХ столітті, і зараз також, використовується в науковій термінології ( у медицині, біології, ботаніці та ін. ). Мова католичної церкви й офіційна мова ( нарівні з італійською ) Ватикану — Латинська.

Початок латиньскій мові дало плем'я латинів (Latini), що населяло невелику область центральної італії Лаціум (Latium). Латини заклали Рим. , який згодом ставши столицею величезної Римської імперії, де панівною була латинська мова. Під впливом високої культури стародавньої Греції (підкорений у II столітті до н. е. ) римляни створили свою яскраву і багату культуру. Поряд з іменами великих грецьких мислителів, поетів, митців – Демокріта, Арістотеля, Гіпократа, Асхіла, Арістофана, Фідія - по праву стояти імена й чільних представників римської культури – Лукреція, Вергілія, Горація, Ціцерона та ін.

Антична культура - культура стародавньої Греції і Риму – впродовж багатьох віків живила і продовжує живити європейську, а через неї світову культуру.

Епоха ранньої імперії виявилась дуже плідною для римської юриспонденції. Відбувається формування юридичних шкіл(Прокул, Сабін). Відома ціла плеяда славетних юристів: Цельс, Гай, Лабеон, Капітон, Юліан, Помпоній та ін. До нас дійшов твір римського юриста ІІ ст. Гаю «institutiones» (інституції) у якому закладено основні поняття римського цивільного права

Підсумком багатовікового історичного розвитку юриспонденції стала знаменита кодифікація римського права візантійським імператором Юстініаном.

Після занепаду Римськї імперії латинська мова поступово перестає бути знаряддям живого спілкування людей: шляхом природного розвитку, через народну латину, вона дає початок формуванню нових романських мов. Крім того як писемна мова, класична латина протягом століть залишається пінівною в науці, у тому числі медицині, освіті, юриспруденції, діловодстві та в ін. сферах суспільного життя і виходить далеко за межі колишньої Римської імперії. Досить згадати, що й в Україні латинська мова відігравала у свій година значну роль. Величезна кількість латиномовних документів що є джерелом пізнання історії, науки і культури нашого народу, чекають своїх дослідників в історичних архівах, книгосховищах, музеях.

Усвідомивши приоритетну роль латинської мови в галузі науки і культури, зрозуміємо, чому словами латинського (й грецького) походження рясніє лексика багатьох мов, у тому числі й української (наприклад, демократія, консолідація, гуманізм, культура, інститут, студент). Лексичне багатство латинської та грецької мов служити незамінимою основою для створення і постійного збагачення міжнародної термінології, передусім медичної і фармацевтичної. Вивчення латинської мови в навчальних заставах має, передусім, практичний характер.

У розвитку літературної латинської мови є такі періоди:

І. Період докласичної латині (ІІІ — початок І століть до н. е. ). До цього періоду відносяться праці на латинській мові понауковим та медицинським питанням, наприклад праця Катона “De re rustica” ( “Про сільське господарство” ), у якому зустрічаєтся багато слів медичного характеру, взятих з розмовної мови.

II. Класичний період ( І століття до н. е. ), мова якого відома нам дуже добрі. У цей період літературна латинська мова досягає досконалості у творах видатних письменників, філософів, вчених та поетів ( Цицерона," Цезаря, Лукреція, Катулла,

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні