Лексика, фразеологія праслов'янської мови

громадської справедливості, м’який, хоч і грубуватий гумор, підсміювання насамперед над собою Міркування над російськими та українськими прислів’ями допомагають визначити оцінні функції народної моралі, традицій у різних культурах.

Порівняймо: відповідники прислів’їв в українській та російських мовах

Українські прислів’я Російські прислів’я

А кiт ковбаску наминає, неначе й не до нього рiч А Васька слушает а ест

Ми родичi: на одному сонцi онучi сушили Ближняя родня - на одном солнце платья сушили

Буває, що й муха чхає Бывает, что и медведь летает

На вiку, як на току, - i натопчешся й намусуєшся, начхаєшся i натанцюєшся Век долог, всем полон

Що в серцi вариться, то на лицi не втаїться Лицо - зеркало души

Мачуха пасинку волю давала: хоч їж, хоч дивися, а щоб цiле було i неголодний був Мачеха пасынку надвое волю дала - наг ходи либо без рубашки

Український народ завжди здебiльшого орiєнтувався не на самоiзолювання, а на продуктивну взаємодiю iз сусiднiми етносами, а отже, на вироблення дiалогiчної стратегiї спiлкування. Про елементи такої народної концепцiї "дiалогу культур" свiдчать етикетнi приписи щодо родинного, внутрiшньоетнiчного та мiжетнiчного спiлкування. Свiдоме вiдновлення i дальший розвиток народного етикету буде можливий i плiдний тiльки на ґрунтi етнопсихологiчних знань.

Література

1. Архангельська А. М. Мовна картина світу у слов’янській фразеології //Слов’ян. вісн. - 1998. - Вип. 1. - С. 210-213.

2. Бурячок А. Назви спорідненості і свояцтва в українській мові. -Вид-во АН УРСР. -К. , 1961.

3. Вступ до порiвняльно-iсторичного вивчення слов’янських мов /за ред. О. С. Мельничука. - К. : Наук. думка, 1966. - 588 с.

4. Івченко А. Проблеми етимологічної інтерпретації верхньолужицької фразеології//Проблеми слов’янознавства. Між від. наук. зб. /Львів. держ. ун-т, 1994. -С. 172-173.

5. Куриленко В. М. До ареології та стратиграфії північних (поліських) говорів. -Глухів: РВВ ГДПІ, 2001. -184 с.

6. Кондрашов Н. А. Славянские языки: Учебн. пособие для студентов филол. спец. пед. ин-тов. - М. : Просвещение,1986. -239 с.

7. Кочерган М. П. Загальне мовознавство: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти. - К. : Вид. центр "Академія", 1999

8. Левченко Т. М. Етнокультурознавчий аспект міжмовних польсько-українських лексем //Славістичні записки. –1997. –№1-2. – С. 53-55.

9. Левченко Т. М. Словник етнокультурознавчої лексики //Українська мова і література в школі. –2000. –№6. – С. 13-18.

10. Левченко Т. М. Словник етнокультурознавчої лексики (продовження) //Українська мова і література в школі. –2001. –№ 1. – С. 15-21.

11. Мальчукова Т. Г. Филология как наука и творчество. -Петрозаводск:Изд-во Петрозаводского ун-та, 1995. -334 с.

12. Манакін В. М. Деякі питання контрастивної лексикології слов’янських мов //Мовознавство. –2003. –№4. – С. 26-37.

13. Марченко Т. Я. Походження назв рослин у сербській мові//Мовознавство, 1994. -№6. -С. 68-73.

14. Нiмчук В. В. Давньоруська спадщина в лексицi української мови. - К. : Наук. думка. 1992.

15. Постовалова В. И. Лингвокультурология в свете антропологической парадигмы (к проблеме оснований и границ современной фразеологии) //Фразеология в контексте культуры. – М. : Языки русской культуры, 1999. – С. 30-45.

16. Селіванова О. О. Пареміологічні

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні