Лексико-семантична система мови

style="text-align: Синоніми — слова однієї й тієї ж частини мови, значення яких повністю чи частково збігаються. Сино­німія відображає в мові властивості об'єктивного сві­ту, через що є лінгвістичною універсалією.

У мовознавстві існує декілька підходів до вивчення синонімії. Одні дослідники акцентують на тотожності або подібності значень, інші — на їх повній чи частко­вій взаємозамінності в тексті, треті — на їх оцінно-стилістичній характеристиці.

За ступенем синонімічності (тотожності, близькості значень і здатності взаємозаміщуватися і нейтралізу­ватися в тексті) синоніми поділяються на абсолютні, або повні (мовознавство лінгвістика, коцюба ко­черга, рос. префикс приставка, фр. прикметники пиіаисип «ніякий»), і часткові (вивіз експорт, друг товариш, рос. линия черта, англ. big large, фр. revue parade, нім. schwer kompliziert). Відповідно до виконуваних функцій синоніми поді­ляються на ідеографічні, або семантичні (гарний чудовий чарівний, рос. прохладный холодный студеный ледяной,англ. mistake error slip lapse, фр. petit minime), стилістичні (говорити глаголати патякати, рос. глаза очи бель­ма, нім

Gesicht Antlitz, фр. visage museau) і змішані, або семантико-стилістичні (йти плес­тися (розм. )   «йти  повільно,  стомлено»).   Ступінь синонімічності слів тим вищий, чим більше в них спільних позицій, у яких можуть нейтралізуватися їх семантичні відмінності.

Серед слів з протилежним значенням — антоні­мів — також можна виділити декілька груп, що різ­няться між собою характером протиставлення: 1) анто­німи, які виражають контрарну протилежність, тоб­то такі, які перебувають в градуальній опозиції, через що між ними можна вставити слово, яке позначає щось середнє {молодий старий, високий низький; між ними можна вставити середнього віку, середньої висоти); 2) антоніми, які виражають доповнювальні, комплементарні відношення. Тут заперечення одного члена дає значення іншого (живий мертвий, істин­ний хибний); 3) антоніми, які виражають контра­дикторну протилежність; один із членів, що вжива­ється з заперечним префіксом не-, не має точної се­мантичної визначеності (молодий немолодий); 4) антоніми з векторною протилежністю (входити виходити, приїжджати виїжджати, одягатися роздягатися, вмикати вимикати). Як правило, в працях, присвячених антонімії, говорять про антоні­мічні пари, однак нерідко трапляються антонімічні тріади (минуле сучасне майбутнє).

Близьким до антонімії є явище конверсії. Лексичні конверсией — це пари слів, які виражають зворотні відношення. Відображаючи одну й ту ж дію чи відно­шення, конверсиви вживаються в співвідносних конст­рукціях відповідно з прямою і зворотною рольовою структурою: те, що в першому слові розглядається з погляду А, у другому — з погляду В, тобто суб'єкт і об'єкт міняються в реченні ролями. Наприклад: Пет­ро продає книжки Андрієві Андрій купує книжки в Петра; Брат старший від сестри Сестра молодша від брата. Див. ще такі конверсиви, як давати бра­ти, вручати приймати, передувати йти за ним, здавати (квартиру) наймати, попередник по­слідовник тощо.

На відміну від синонімів і антонімів один із кон-версивів уживається в тексті, а інший лише зберігаєть­ся в пам'яті. Навмисне зіштовхування обох конверси-вів у тексті використовується у випадку потреби під­креслити чи виділити якусь думку: Чесний програш достойніший від нечесного виграшу.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні