Леонід Арсенійович Булаховський

вийти з друку. До питань акцентології Леонід Арсенійович звертався й в інших своїх численних розвідках, присвячених граматичній аналогії, історичному коментуванню окремих слов'янських мов. Займаючись акцентологією, академік АН УРСР Л. А. Булаховський вів дослідження в двох планах: він реконструював спільнослов'янську акцентологічну систему і вивчав її відбиття і розвиток в окремих слов'янських мовах (російській, українській, болгарській, чеській, польській, сербохорватській, словенській, серболужицьких та ін. ). Вивчаючи систему наголосів окремих мов, Леонід Арсенійович досліджував, як розподіляються наголоси в певних граматичних категоріях, який акцентологічний малюнок мали ці категорії. В питанні про слов'янську акцентологічну систему вчений висловлював оригінальні думки, цікаві гіпотези, пояснення, критично переглядав праці своїх попередників. Український лінгвіст протягом багатьох років готував велике монографічне дослідження «Вступ до слов'янської акцентології». Усі попередні публікації були підготовчою роботою до цієї фундаментальної розвідки. Леонід Арсенійович здійснював також монографічний опис акцентологічної системи окремих слов'янських мов. Так, у 1950 році виходить його «Акцентологический комментарий к польскому языку», а в 1953—1956 роках — «Акцентологический комментарий к чешскому языку» (з додатком «Отражение древнейшей системы славянского ударения в словацком языке»). В книзі «Акцентологический комментарий к чешскому языку» Леонід Арсенійович докладно розглядає загальні положення про відбиття праслов'янської акцентологічної системи в чеській мові та про розвиток особливостей чеської мови (зокрема, походження чеського і словацького динамічного наголосу, усталеного на першому складі слів). Розглядаючи рефлекси спільнослов'янської системи наголосів і часокількості в чеській мові, вчений дає пояснення багатьом явищам, які не відповідають теоретичним припущенням. Так, наприклад, при розгляді формули про збереження в чеській мові старих довгот в позиції перед серединним наголошеним складом (коротким) ним пояснюються винятки: прикметник dubovy (замість теоретичного doubovy), що відповідає російському дубовый (із старим місцем наголосу), як можна прийняти, зазнав впливу іменника dub. Розглянувши різноманітні типи рефлексів праслов'янського стану в чеській (та словацькі й) мові, автор описує особливості різномовних запозичень у чеській мові з огляду на їх часокількість. Друга книга присвячена морфології
Вона складається з двох частин. У першій досліджуються акцентологічні типи та їх відбиття в системі іменників чеської мови (крім парадигм, Л. А. Булаховський розглядає також суфіксальні утворення та взаємодію кореневої і суфіксальної частини слів). Окремо розглядаються екладні слова, прикметники, прислівники, числівники, займенники.

Друга частина книги присвячена детальному опису системи чеського дієслова («Количественные отношения в чешском глаголе в их связях с древнейшими славянскими»). Це найбільш складна частина всієї праці. Як пише сам дослідник, «это область многочисленных гипотез». Але розглядаючи часокількість у різних формах дієслів, досліджуючи старі інтонаційні відношення, Леонід Арсенійович завжди тримається грунту реальності. З численних контроверз він вважає за можливе підтримувати тільки ті, що найбільше відповідають фактам слов'янської мовної системи та ймовірному теоретичному розв'язанню проблеми. Акцентологічне коментування явищ чеської мови — справа дуже нелегка. Незважаючи на значну кількість розвідок, що їх здійснили різні вчені, зроблено ще надто мало. Л. А. Булаховському доводилося в багатьох випадках шукати цілком нові шляхи в поясненні тих чи інших фактів. Але виставляючи свої пояснення, дослідник спирається на добре вивчений матеріал як чеської, так і паралельного розвитку в інших слов'янських мовах.

Добре розуміючи великі труднощі, що доводиться переборювати акцентологам в їх подвижницькій праці, Леонід Арсенійович був далекий від думки про неможливість досягти в цій галузі певних

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11