Леонід Арсенійович Булаховський

задовільно лише при наявності у дослідника уваги до тих «індивідуальних» умов, що спричинилися до розвитку досліджуваних явищ. Якщо врахувати все це, то, мабуть, важко буде говорити про систему мови. Цій системі надто бракує регулярності, щоб бути справжньою системою. Саме тому Л. А. Булаховський пропонував говорити не про мову як систему, а про «мову як організацію, яка намагається бути системою, але ніколи нею не буває внаслідок опору протидіючих чинників». 'З концепції Леоніда Арсенійовича випливає важливий висновок: треба уважно-приглядатися до кожного окремого факту розвитку в мові. Шукаючи загальних закономірностей, треба висвітлювати і чинники, що діють у кожному окремому випадку. Надто ще мало відомо про індивідуальні умови різних змін, щоб можна було з впевненістю говорити про загальні схеми.

Природно, таке розуміння мови як організації, яка намагається бути системою, але ніколи нею не буває, повинно було привести видатного дослідника і до певного напряму в практичній діяльності. Неважко тепер зрозуміти Леоніда Арсенійовича, коли він постійно вказував на важливість вивчення граматичної аналогії. Проблема і дослідження граматичної аналогії — одна з центральних серед тих, що ними інтенсивно й плідно займався вчений і яку він завжди рекомендував іншим дослідникам для опрацювання. Отже, праці Леоніда Арсенійовича, присвячені аналогії, є не просто результат зацікавленості вченого складним питанням взаємовпливу форм, але й конкретна спроба підійти ближче до розуміння характеру мовної структури, конкретний прояв його лінгвістичної концепції, його поглядів на актуальні проблеми мовознавства.

Л. А. Булаховський був прихильником порівняльно-історичного методу в мовознавстві. Він завжди обстоював його принципи, виступав за збереження, дальший розвиток та вдосконалення того, що вже зроблено в цій галузі. За часів панування «нового вчення про мову» Леонід Арсенійович відстоював порівняльно-історичний метод, відстоював вивчення спорідненості слов'янських мов. Праці Л. А. Булаховського великою мірою сприяли відродженню нашої науки після лінгвістичної дискусії 1950 року

Леонід Арсенійович був вченим-трудівником. Працюючи над складними проблемами мовознавства, розв'язуючи численні питання славістики, Л. А. Булаховський одночасно вів значну роботу по вихованню лінгвістичних кадрів, брав участь у громадському житті нашої республіки і Радянського Союзу. Леонід Арсенійович був членом багатьох мовознавчих комісій, комітетів. Він завжди виступав з доповідями на різних нарадах, конференціях, засіданнях, даючи цінні вказівки з лінгвістичних проблем. До нього зверталися в різних питаннях численні громадські організації, вузи, науково-дослідні заклади. Академік АН УРСР Булаховський був ініціатором багатьох наукових починань. При безпосередній участі

Л. А. Булаховського складався «Російсько-український словник», він докладав багато зусиль для відродження етимологічної роботи над словниковим складом української мови, для створення нових напрямів у роботі українських славістів.

Леонід Арсенійович виховав значну кількість дослідників-лінгвістів, які працюють у різних містах України і Радянського Союзу. Серед вихованців українського славіста є вчені, яких знають по всій нашій країні. Це, наприклад, відомий український мовознавець академік АН УРСР І. К- Білодід — дослідник і організатор вивчення проблем лінгвостилістики та української літературної мови та професор А. О. Білецький — один з наших найкращих знавців індоєвропейського мовознавства.

Усе своє життя Л. А. Булаховський присвятив натхненному служінню науці. Незважаючи на похилий вік, він багато працював над науковими проблемами, був завантажений різними науково-організаційними обов'язками, поточними дорученнями Академії наук Української

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11