Особисте страхування

який передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку. Умови договору страхування життя можуть також передбачати обов'язок страховика здійснити страхову виплату у разі нещасного випадку, що стався із застрахованою особою, та (або) хвороби застрахованої особи. У разі, якщо при настанні страхового випадку передбачено регулярні послідовні довічні страхові виплати (страхування довічної пенсії), обов'язковим є передбачення у договорі страхування ризику смерті застрахованої особи протягом періоду між початком дії договору страхування та першою страховою виплатою з числа довічних страхових виплат. В інших випадках передбачення ризику смерті застрахованої особи є обов'язковим протягом всього строку дії договору страхування життя.

Страхування життя – підгалузь особистого страхування, в якому об’єктом страхових відносин можуть бути майнові інтереси, що не суперечать законодавству Україні, пов’язані з життям застрахованого, що здійснюється на підставі добровільного укладеного договору між страховиком і страхувальником.

Договори страхування життя – це довгострокові договори, які передбачають страховий захист страхувальників у разі настання несприятливої події для їх життя та здоров’я. Особливостями договорів страхування життя є:

1) встановлення страхової суми;

2) накопичення страхової суми.

Як показує світовий досвід, страхування життя завжди розглядалося як вигідне вкладення грошей. Страхувальник (застрахований) за договором страхування життя може розраховувати на страхову суму або пенсію в разі дожиття до закінчення договору, що є засобом накопичення коштів

Страхування життя може бути й захистом спадщини страхувальника, оскільки дає йому змогу передбачити наслідки своєї смерті для близьких і визначити частку спадщини, що призначається кожному з них. Отже, страхування життя дає змогу полегшувати передання майна, створювати грошові фонди для різних цілей (наприклад, витрат на успадкування або поховання).

Окрім того, значне поширення страхування життя сприяє зменшенню соціальної напруги та навантаження на соціальний бюджет країни. Довгострокове страхування життя, договори за, якими можуть бути укладені і на 10, і на 20, і на 40 років, дає можливість накопичувати досить великі страхові фонди, тимчасово вільна частина яких може бути використана як джерело інвестицій у народне господарство, що сприяє стабілізації фінансового стану держави.

Відповідальність страхової компанії настає у разі:

1)  смерті під час дії договору страхування;

2)  дожиття страхувальника або застрахованої особи до певного строку, який обумовлений договором страхування.

Оцінка ризику страхування життя здійснюється у відповідності до таблиці смертності, які базуються на матеріалах статистичного обліку населення або матеріалах страхових компаній, що показується смертність осіб із року в рік, враховуючи вік. Крім таблиць смертності страхова компанія може враховувати фактори, які впливають на смертність населення, а саме:

1) вік;

2) професія;

3) стать;

4) місце проживання.

Чим точніше визначені показники таблиці смертності тим достовірніше буде розраховано страхова премія.

За договорами страхування життя, ризиком для страховика вважається дострокове припинення дії договору страхування. Плата за страхування за довгостроковими

1 2 3 4 5 6