Лінгвоцид (мововбивство)

Лінгвоцид (мововбивство) — свідоме, цілеспрямоване нищення певної мови як головної ознаки етносу — народності, нації. Лінгвоцид спрямовується в першу чергу проти писемної форми мовлення. Кінцева мета лінгвоциду є не геноцид, тобто фізичне винищення певного народу, а етноцид — ліквідація цього народу як окремої культурно-історичної спільноти, винародовлення етносу.

Лінгвоцид є передумовою масової денаціоналізації та манкуртизації: без нього неможлива втрата народом історичної пам'яті, етнічного імунітету, національної самототожності, а без цього, своєю чергою, не може відбутись асиміляція — поглинання одного народу іншим. Ось чому поневолювачі ніколи не забували про необхідність нищення мови поневолених народів.

Лінгвоцид мав і має місце фактично в усіх поліетнічних утвореннях, багатонаціональних державах, де стикаються інтереси панівного і поневолених народів. Форми лінгвоциду можуть бути жорстокими чи поміркованими, відвертими чи закамуфльованими, однак це не змінює ні суті, ні кінцевої мети лінгвоциду.

Приклади лінгвоциду

  • В окупованій іспанськими фашистами Каталонії один із перших заходів режиму Франко стосувався каталанської мови. Було заборонено викладати цю мову в школах і вузах, публікувати нею газети, журнали і книги, правити Службу Божу, листуватись, розмовляти в робочий час, називатись каталанськими іменами, вживати рідні географічні назви, у тому числі слово «Каталонія».
  • Лінгвоцид щодо української мови в Російській імперії та Радянському Союзі.

Перегляд слів, уживаних в українській мові почався після утвердження правопису 1933 року, що значно уподібнив українську мову до російської. З абетки вилучено букву ґ, заборонено вживати йотування, букву и на початку слова і м'яке л (хоча воно є навіть у офіційних докуметах і виступах посадовців поч. 1930-х рр. , наприклад, нормою було говорити Маріюполькляса і плян), а українську наукову термінологію переглянуто і узгоджено з російсько-українськими словниками (Інститут української наукової мови було зліквідовано у 1930 році).

Приклади слів, що їх репресовано за радянської доби

Скорочення прізвищ авторів критичних праць: Єрм. — Єрмоленко Світлана Яківна, Пл

— Плющ Павло Павлович, Рус. — Русанівський Віталій Макарович, Хв. — Хвиля Андрій Ананійович, Шам. — Шамота Микола Захарович.

Форми лінгвоциту:

1. Лінгвоцид через заборону мови чужою державою

2. Лінгвоцид через приниження статусу й престижу мови

3. Лінгвоцид через оголошення мови неприродною

4. Лінгвоцид через оголошення мови неавтохтонною

5. Лінгвоцид через «зближення» і уподібнення

6. Лінгвоцид через ставлення до носіїв мови

7. Лінгвоцид через освіту

8. Лінгвоцид через демографічну політику

9. Лінгвоцид через привілеї для панівної мови і її носіїв

10. Лінгвоцид через «свободу вибору» мови

11. Лінгвоцид через звуження соціальної приналежності мови

12. Інші форми лінгвоциду

Схожі роботи

Реферати