Лінгвограматика
Також у процесі спілкування має місце орієнтація на соціальні характеристики партнера мовлення: його статус, позицію, ситуативну роль, що виявляється у виборі альтернативних мовленнєвих засобів. Академік Л. Щерба стверджував, що граматика є не що інше як збірка правил мовленнєвої поведінки. За комунікативно орієнтованого навчання граматика розуміється не як звід правил, відомостей про систему мовних категорій, а як механізм, що забезпечує спілкування, тобто в рамках комунікативного підходу граматичні явища вивчаються і засвоюються не як окремо взяті форми і структури, а як засоби вираження певних думок, відносин, комунікативних намірів.
Основу комунікативного граматичного аналізу складає розуміння того, яким чином граматика мови служить джерелом породження і обміну думками, тобто джерелом комунікації. За комунікативною - діяльнісного підходу граматика розглядається в дії, як механізм, що забезпечує мовленнєве спілкування. Виділення семантико граматичних мовленнєвих дій як об’єкта засвоєння показує органічний зв’язок і нерозривність мовних знань і мовленнєвих умінь
Отже, для того, щоб навчальний граматичний матеріал відповідав завданням комунікативного оволодіння мовою, необхідно, як уже зазначалося, подати в ньому виучувані граматичні явища в складі цілісних мовних комплексів, співвіднесених із ситуаціями їхнього функціонування в мовленні в узагальненому систематизованому вигляді. Упровадження узагальненого і систематизованого граматичного матеріалу здійснюється не заради здобуття теоретичних знань про устрій мови, а для того, щоб спонукати учнів до певних мовленнєвих дій. При цьому процес оволодіння мовою, що вивчається як друга, проходить від усвідомленого вживання мовних одиниць до їх автоматичного використання в мовленні.
Граматичні категорії, котрі є єдністю граматичних значень і форм, становлять елемент мовної свідомості. Синтаксис сам по собі є абстракцією досить високого ступеня, ще більший ступінь абстракції складають граматичні категорії мови, однак у них знаходить відображення і найвищий ступінь абстракції — понятійні категорії, що не пов’язані з конкретною мовою і є міжмовними універсаліями. Міжмовні універсалії передаються в різних мовах системно, але різними способами залежно від специфіки мовної структури. У кожній конкретній мові таким чином виражаються міжмовні універсалії в системі мовних значень, властивих саме цій мові. Завдяки спорідненості польської й української мовучні володіють понятійними категоріями. Засвоєння граматики української мови зводиться, по суті, до оволодіння граматичними формами кожної понятійної категорії.
У процесі навчання будь-якої мови, що засвоюється як друга, в учнів формуються лінгвістичні знання, котрі включають різноманітні аспекти виучуваної мови, насамперед лексику, тобто слова та їх слово форми, граматику як закономірність поєднання лексичних елементів у значимі фрази і речення, синтаксичні закономірності організації текстів із слів, синтагм і речень, а також правила слово і формоутворення. Оволодіння мовними знаннями нерозривно пов’язано з навичками