Лінгвограматика

й уміннями — фонетичними, лексичними, граматичними, котрі формуються під час оволодіння мовою і знаходять свій вияв у мовленні, зокрема комунікативному, яке є основною метою навчання української мови як державної.

Узагальнюючи сказане, зазначимо таке:

— у кожній мовній системі граматика займає центральне місце і становить собою механізм мовлення;

— і в теорії, і в методиці навчання мов, що вивчаються як другі, усталився функціонально-комунікативний підхід до вивчення граматики, за якого вона розглядається як взаємодія різних рівнів мови для вираження тієї чи іншої думки або комунікативного наміру;

— за комунікативно-орієнтованого навчання мови, а саме на це орієнтують програми, розроблені в лабораторії навчання української словесності у школах національних меншин України та діаспори Інституту педагогіки НАПН України, граматика розуміється не як звід правил і відомостей, а як механізм, що забезпечує спілкування;

— навчання граматики включає:

 а) засвоєння мовних засобів;

 б) формування граматичних навичок;

в) формування комунікативних умінь, відповідно на кожному з етапів мають використовуватися вправи домовленнєві (некомунікативні) й мовленнєві (комунікативні).

Для методики навчання української мови як державної, що вивчається паралельно з польською, особливе значення має положення про встановлення доцільного співвідношення між змістом навчання (знаннями) і кінцевою метою навчання — комунікативними вміннями.