Лінгвокраїнознавство - освіта засобами іноземної мови
Викладання культури у зв’язку з навчанням іноземної мови має своєю метою передачу навчаючому мінімуму фонових знань, котрими володіє носій мови, що в якійсь мірі нагадує аккультурацію (процес засвоєння особистістю, що виросла в умовах культури А, елементів культури Б). Однак, надбання знань про культуру іншого народу в лінгвокраїнознавстві принципово відрізняється від аккультурації. Вивчаючий іноземну мову залишається носієм своєї власної культури, проте його фонові знання збагачуються, набуваючи елементів культури країни, мови якої вивчається; тим самим, як особистість він стає в якійсь мірі носієм світової культури і починає краще розуміти і цінувати власну культуру.
Фонові знання носіїв мов і культур, які співставляються, поки що не визначені і не описані, та й описати їх без певної прив’язки до лексичних одиниць є справою мало перспективною.
Основним методом отримання лінгвокраїнознавської інформації, очевидно ще протягом тривалого часу, буде асоціативний експеримент, і досвід інформаторів по вокабуляру. Наприклад: Harold II (1022-1066) – the last Anglo-Saxon king who died in battle against William the Conqueror at Hastings (3, c. 56) shot with an arrow in his eye – «вбитий стрілою в око».
Як показують опитування інформаторів, запропоновані в списку слова, безумовно, присутні в свідомості носіїв мови та культури, асоціюючись з чимось особливо примітним (хоча, можливо, не самим суттєвим в характеристиці об’єкту) і часто описуються через якесь інше поняття
Для лінгвокраїнознавства мають велике значення його культурні асоціації. Наприклад: Alfred the Great (849-899) – the king of Wessex, an area of southern England at that time, who fought several wars against the Danes. When British people think about king Alfred, they would think about the well known story in which some cakes were burnt in a woman’s house where he was hiding (3, c. 56). В Англії всі знають розповідь про те, як король Альфред, врятовуючись від завойовників – вікінгів, знайшов притулок в будинку селянської жінки. Відлучившись на короткий час, вона попросила його подивитись за печивом, котре вона випікала. Зайнятий думками про те, як повернути королівство, Альфред не помітив, як випічка згоріла. З тієї пори типова реакція англійців на ім’я King Alfred – «burnt the cakes».
Безумовно, слід було б давати культурні асоціації, що тісно пов’язані з загальновідомими особистостями в мовній свідомості носіїв даної культури. Наприклад: Columbus, Christopher – an Italian navigator who was the first European to discover America in 1492, though he mistakingly thought he had found Asia.
Це пояснення