Липинський В'ячеслав Казимирович

критерію: "Українцем єсть всякий, хто хоче, щоб Україна перестала бути колонією, щоби з різних її племен повстала Держава Українська. . . " Основу нації становить народ, але йому не властиве самоправство. Долю нації визначає "провідна верства" — аристократія, еліта: "Активна меншість, а не пасивна ("українська") більшість держави і нації". Така аристократія має бути створеною для українців, у цьому полягає завдання інтелігенції, як і в єднанні еліти з народом. Інтелігенція повинна раціонально усвідомлювати й артикулювати діючі в суспільстві підсвідомі, стихійні прямування. Без цього не може скластися нація, "культурно-національна цілість", якої ще в українців немає.

Л. — християнський мислитель. Д. Чижевський характеризував його історіософську позицію як "релігійний волюнтаризм". І сам Л. говорив про волюнтаризм, антитетичний пасивноспоглядальному фаталізмові. Суть цієї позиції полягає в тому, що любов до рідного краю, до своєї Землі, без якої немає нації як органічного людського зв’язку, становить живильне джерело для творчої душі аристократії, для творчої волі індивіда як діяча історії. Ця воля не безмежна, межі їй ставить воля Божа, Божий план іст. процесу. Реалізація цього плану є рухом людства до здійснення вищої правди.

Твори Л. : Релігія і церква в історії України, — Нью-Йорк, 1956 (К. , 1995); Повне зібр. творів, архів, студії. — Т. 3. Україна на переломі. — К. ; Філадельфія, 1991 (К. , 1997), Т. 6. — Кн. 1. Листи до братів-хліборобів. — К. , 1995; Хам і Яфет. Націоналізм, патріотизм і шовінізм: Донцов і Липинський. Народи поневолені і народи бездержавні // Сучасність. — 1992. — №6; 3 епістолярної спадщини. — К. , 1996.

Про нього див. : Забаревський М. (Дорошенко Д. ). В’ячеслав Липинський і його думки про укр. націю і державу. — Відень, 1925 (Аусбург, 1946); Козак М. Життя і діяльність В’ячеслава Липинського // Дзвони. — 1932. — №6; Чижевський Д. В’ячеслав Липинський як філософ історії // Дзвони. — 1933. — №6 (те саме: Філос. і соціол. думка. — 1991. — №10); Шульгін О. На смерть Липинського // Тризуб

— 1935. — №26; Монтрєзор А. Вячеслав Липинський // Державницька Думка (Філадельфія). — 1951. — №2; Босий В. Вячеслав Липинський, ідеолог укр. трудової монархії. — Торонто, 1951; Лисяк-Рудницький І. Вячеслав Липинський // Сучасність. — 1961. — №6; Гришко В. , Базілевський М. , Ковалів П. В’ячеслав Липинський і його творчість. — Нью-Йорк, 1961 (уривки: Хроніка-2000. — Вип. 37 — 38. — К. , 2000); Білас Л. В. Липинський і "територіалізм" // Сучасність. — 1962. — №2, 3; Пеленський Я. В. Липинський — засновник державної школи в укр. історіографії // Укр. іст. ж-л. — 1992. — №2; Потульницький В. А. політ. доктрина В. Липинського // Там саме. — 1992. — №9; Шевчук В. В’ячеслав Липинський — історик, політик та мислитель // Сучасність. — 1992. — №6; Вільчинський Ю. В ім’я волі і незалежності укр. нації // Слово і час. — 1992. — №12; Шморгун О. Укр. ідея та укр. ідеологія в державотворчій концепції В’ячеслава Липинського // Політологічні читання. — 1993. — №4; В’ячеслав Липинський. Студії. Т. 1. Історико-політологічна спадщина і сучасна Україна. — К. ; Філадельфія, 1994; Вільчинський Ю. Укр. нац. ідея в історії В. Липинського // II Міжнародний

1 2 3 4 5 6 7 8