Література Просвітництва

були розбещені феодали, що не знали меж своїм бажанням (деякі п'єси Лессінга і Шиллера), розпусні служителі церкви, аморальні аристократи — з одного боку та народні герої — з другого.

Сентименталізм як літературний напрям епохи Просвітництва народився в Англії і найповніше втілився у творчості Стерна, у Франції — в літературних творах Руссо, в Німеччині — в поезії деяких представників руху "Бурі і натиску". Основною рисою сентименталізму стала зацікавленість звичайною, незіпсованою людиною, що живе за законами серця у спілкуванні з природою.

У літературі Просвітництва чітко проглядається увага до "позастано-вої" цінності людини, до її повсякденного, буденного життя. Це позначилось і на жанровій своєрідності літератури даної епохи. У ній поряд з високою трагедією, філософською повістю і драмою посіли місце побутовий і сімейний романи, драма з міщанського життя, роман про виховання, казка, комічний епос, народна балада, пісня тощо. У творах різних жанрів і різних художніх напрямів, хай це роман про Робінзона Крузо чи філософська трагедія про доктора Фауста, просвітителі втілюють віру у безмежні можливості людської особистості, утверджуючи могутність її рук і розуму, красу її творчих зусиль. Ставлення до праці, діяльність людини ставали найважливішим критерієм при її оцінці, а тема праці — однією з провідних в літературі.

"Була в почині Дія",— говорить Фауст. І у створенні образу діяльної людини просвітителі роблять значний крок уперед в порівнянні з гуманістами Відродження.  

Йоганн-Вольфганг Гете (1749 — 1832) 

Найвидатнішим представником Просвітництва у Німеччині був Йоганн-Вольфганг Гете — великий німецький поет і мислитель.

Він народився у м. Франкфурті-на-Майні, одному з "вільних міст", що входили до складу тодішньої Німеччини. Батько поета був досить заможною людиною, освіченою, мав наукову ступінь доктора права. Він дав синові дуже добре виховання і освіту

Але цим майбутній поет був зобов'язаний не тільки батькові та вчителям, але й своїй наполегливості в оволодінні знаннями і своєю винятковою працездатністю. В університетах Лейпцига і Страсбурга він вивчав юриспруденцію, медицину, літературу.

В 1770 р. Гете стає учасником руху "Бурі і натиску", який об'єднував молоде покоління німецьких письменників і пропагував ідею "природної людини". Він залишається жити у Франкфурті і видає цикл віршів, що ознаменували собою новий етап в історії німецької поезії. А всього за своє життя Гете написав біля 1600 ліричних творів.

Світову славу молодому поету приніс роман "Страждання юного Вертера" (1774), де на прикладі головного героя показана трагедія людини, котра виявилася самотньою серед оточуючих її людей.

На запрошення молодого веймарського герцога у 1775 р. Гете їде у м. Веймар — столицю маленької феодальної держави, все населення якої налічувало 100 000 чоловік, і залишається тут до кінця життя. Але, згодившись стати міністром цієї країни і бачачи, що його реформи нічого не змінюють, поет у вересні 1786 року таємно покидає Німеччину і упродовж двох років подорожує по Італії. Там він вивчає італійське мистецтво і античність, завершує драму "Егмонт", працює над трагедією "Фауст". Перебування Гете в Італії було періодом переоцінки багатьох життєвих та художньо-естетичних переконань. Разом з Ф. Шиллером вони повертаються до античності. Цей новий поворот у

1 2 3 4