Літературні напрями і течії ХХ ст

молодших. У мистецтві основною прикметою сюрреалізму є відірваність від реального моделю речі і нелогічні сполучення предметів.

Як бачимо, сутнісний смисл авангардизму і модернізму - епатаж публіки новими, нетрадиційними формами в ім'я руйнування старих, догматизованих цінностей - зберігається у будь-які періоди. Неоавангардизм, що виник після перехідних форм "театру абсурду" Беккета і "нового роману" Роб-Грийє (кінець 50-х років), зберігає свою значимість донині. Зарубіжні дослідники розрізнюють чотири типи неоавангарду: поп-арт, "технологічний", "акціоністський", "метахудожній". Кожний з них, будучи новим словом у культурі та художній мові, претендує на справді авангардне значення в історії модерного мистецтва. Кожному з них належить законне місце в "музеї" сучасного світовідношення, що розкриває світ людини в мистецтві другої половини ХХ століття.  

Імпресіонізм

 

– (від франц. – враження) – течія модернізму, яка визначається ушляхетнення, мінливих миттєвих відчуттівта переживань. Сформувався у Франції у кінці ХІХ ст. насамперед у малярстві (назва походить від картини К. Моне "Імпресія. Схід сонця" 1873) Представниками були К. Моне, О. Ренуар, Е. Деча.

Основними завданнями вважали витончено передати свої миттєві враження, настрої. У музиці – К. Дебусі. У літературі імпресіонізм представлений – брати Гонкури, А. Доде, Гіде мопассан, П

Верлен, С. Цвейч, М. Коцюбинський, М. Вороний.

Характерні ознаки:

1) суб'єктивність, зображення, ліризм;

2) використання тронів (метафор, епітетів, символів)

3) ліричні монологи, використання незакінчених думок, фраз, які допомагають показати плин настроїв, вражень 

Експресіонізм

 – (від франц – вираження) – одна з евангардиських  течій у мистецтві. Головним проголошувалось вираження світосрийняття. Досягалося це створенням виразних, яскравих, але умовних, деформованому образів, часто поданих у фантастичному чи гротеспному рапусі. Дійсність зображувалася у зіткненні протилежностей (позитивне – негативне, чуйне – жорстоке,. . ) 

 Потік свідомості 

 – засіб зображення психіки людини безпосередньо "зсередини", як як складного так плинного процесу. Представниками сипали "потоку свідомості" використовували цей засіб, як "техніку", як спосіб розповіді, який помічає в тому, щоб показувати психічний процес докладно, з найточнішою фіксацією думок, почуттів, підсвідомих поривань, у вигляді "потоку". Розповідь не підпорядковується хронології чи логіці, вона подається як ланцюг асоціацій основовідача, викликаних зовнішніми обставинами. Об'єктивна дійсність зображується через призму свідомості героя. (Джеймс Джойс "Джапамо Джойс", М. Пруст "Кохання Свана" ("У пошуках втраченого часу") 

Модернізм

 – (франц. moderne – сучасний найновіший). загальна назва нових течій нереалістичного спрямування. Мистецтво не наслідує життя (О. Уальд), воно звіляняється від соціальних зобов'язань, митці прагнуть нових форм.

Авангардизм

 – (від франц – передовий загін) –відгалуження модернізму. Виникає у кризові періоди історії мистецтва, коли певний напрям або стиль переживає вичерпність своїх зображувальних можливостей. Завдання авангардного мистецтва – розкрити кризові хворобливі явища у житті і культурі, які нерідко подаються у гіперспростованій формі,

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні