деколи робити вибір. Я не знаю, хто я такий. Може просто промінь, який запалює ті чи інші варіанти життів? Мабуть, що так - всього лише дотепна гра світла й тіні». Ось така філософія. ЛХА
Клізма -прізвисько вчительки географії. А ось авторське роз'яснення: «Це була найсердитіша зі всіх учительок, за що й поплатилася багато років тому прізвиськом
«Клізма». . . . Клізма кипіла від люті, недоречна акторська гра тільки підкреслювала її вулканічну активність». ЛХА
Кориця асоціюється зі смаком та запахом. Пор. : «її звали
Кориця. Як ніжно, правда? Сам придумав тільки-но відкрив очі.
Кориця - сирники з ваніллю.
Кориця - кава з кардамоном. Така солодка дівчинка на ім'я
Кориця». ЛХА іншої героїні -
Гоца Драла. «Це таке дивне лемківське ім'я». Якщо виводити ім'я з польського діалекту, то воно означає «кий, палиця» [17, 179]. Виходить, що поєднання імені з прізвищем - «палиця, яка дере, б'є».
Гоца «трохи розбалувана, неекономна, легковажна, марнословна, самовпевнена. . . істерична». Головний герой каже: «Старша за мене дівчина, схожа на сестру, з іменем, яке ніби спонукає до сексу». Друзі
Петі П'яточкіна, з якими він працював у барі, наділені автором ЛХА-прізвиськами. Пор. :
офіціант Данило - син Космоса («тобто Косми, старого львівського гіппі») має урізану форму імені
Дан. Він був поетом, художником, хіміком, «травником». Завгоспом був двометрового росту панк на прізвисько
Спайдер (павук). Барменом був неговіркий чоловік у димчастих окулярах на прізвисько
Гагарін. «Він був досконало збудований, як у фізичному значенні, так у психічному. Людина у власному часі
Колись
Гагарін шукав себе у космонавтиці, звідти й виніс, окрім фіаско та непересічних навиків, своє поганяло», - каже автор. Письменник щиро зізнається, що «надто незвично, штучно звучать ці імена. . . Може я їх вигадав? Імена та місця немов насміхалися наді мною, дзеркалячись одне від одного». ЛХА
Акоп Аладжаджян має також авторську розшифровку. Ім'я
Акоп означало «бережений богом»; прізвище, котре так і тлумачиться: «божественне рождения чоловіка» належало вірменинові, котрий, зазнавши скрути й безнадії вирушив відмолювати гріхи.
Про особливу увагу до імен персонажів Л. Дереша свідчить і той факт, що автор із розвитком сюжетної лінії твору називає героїв по-різному, добираючи раз у раз їм таке ім'я, яке найповніше характеризує денотата. Такі ЛХА містять у собі в згорнутому вигляді надзвичайно потужну за силою і велику за обсягом інформацію [15, 207]. Персонажі роману «Трохи пітьми, або На краю світу» - молоді люди-неформали, які приїжджають на Шипіт, аби організувати фестиваль у фестивалі - фест самогубців. Автор створює ЛХА героїв-неформалів. ЛХА Герасимов Герман Іванович дещо незвична назва для панка та алхіміка з глибокою душевною травмою. Але це тільки гра з іменем. Пор. : «Гєра - представляюсь я. Але можеш мене називати Гер.
А-а-а-а. . .
Геррр. . . Типу геррр Шнітцельї
Саме так. Або гер Штрудель.
Пудель, бля! Будеш тепер гер Пудель\»
Той же самий Мукта називає Гєру лордом Кабелем, а він виправляє на графа Кобеля. Така постмодерністська маскарадність дещо запозичена від Ю. Андруховича. Саме він наділяє Стаса Пер-фецького («Перверзія») аж сорока різними найменуваннями. ЛХА Віка не такий вже і простий, як здається на перший погляд. Пор. :
Як тебе звати повністю?
Хантирбиєва Вікторія Миколаївна.
А церковне ім'я маєш?
Віра.
Віра - гарне
