Літературно-художні антропоніми Любка Дереша - свідчення творчих пошуків автора

деколи робити вибір. Я не знаю, хто я такий. Може просто промінь, який запалює ті чи інші варіанти життів? Мабуть, що так - всього лише дотепна гра світла й тіні». Ось така філософія. ЛХА Клізма -прізвисько вчительки географії. А ось авторське роз'яснення: «Це була найсердитіша зі всіх учите­льок, за що й поплатилася багато років тому прі­звиськом «Клізма». . . . Клізма кипіла від люті, не­доречна акторська гра тільки підкреслювала її вулканічну активність». ЛХА Кориця асоціюється зі смаком та запахом. Пор. : «її звали Кориця. Як ніжно, правда? Сам придумав тільки-но відкрив очі. Кориця - сирники з ваніллю. Кориця - кава з кардамоном. Така солодка дівчинка на ім'я Кори­ця». ЛХА іншої героїні - Гоца Драла. «Це таке ди­вне лемківське ім'я». Якщо виводити ім'я з поль­ського діалекту, то воно означає «кий, палиця» [17, 179]. Виходить, що поєднання імені з прізви­щем - «палиця, яка дере, б'є». Гоца «трохи розба­лувана, неекономна, легковажна, марнословна, самовпевнена. . . істерична». Головний герой каже: «Старша за мене дівчина, схожа на сестру, з іме­нем, яке ніби спонукає до сексу». Друзі Петі П'яточкіна, з якими він працював у барі, наділені автором ЛХА-прізвиськами. Пор. : офіціант Данило - син Космоса («тобто Косми, старого львівського гіппі») має урізану форму імені Дан. Він був по­етом, художником, хіміком, «травником». Завгос­пом був двометрового росту панк на прізвисько Спайдер (павук). Барменом був неговіркий чоловік у димчастих окулярах на прізвисько Гагарін. «Він був досконало збудований, як у фізичному значен­ні, так у психічному. Людина у власному часі
Ко­лись Гагарін шукав себе у космонавтиці, звідти й виніс, окрім фіаско та непересічних навиків, своє поганяло», - каже автор. Письменник щиро зізна­ється, що «надто незвично, штучно звучать ці іме­на. . . Може я їх вигадав? Імена та місця немов на­сміхалися наді мною, дзеркалячись одне від одно­го». ЛХА Акоп Аладжаджян має також авторську розшифровку. Ім'я Акоп означало «бережений бо­гом»; прізвище, котре так і тлумачиться: «божест­венне рождения чоловіка» належало вірменинові, котрий, зазнавши скрути й безнадії вирушив від­молювати гріхи.

Про особливу увагу до імен персонажів Л. Дереша свідчить і той факт, що автор із розвит­ком сюжетної лінії твору називає героїв по-різному, добираючи раз у раз їм таке ім'я, яке най­повніше характеризує денотата. Такі ЛХА містять у собі в згорнутому вигляді надзвичайно потужну за силою і велику за обсягом інформацію [15, 207]. Персонажі роману «Трохи пітьми, або На краю світу» - молоді люди-неформали, які приїжджають на Шипіт, аби організувати фестиваль у фестивалі - фест самогубців. Автор створює ЛХА героїв-неформалів. ЛХА Герасимов Герман Іванович де­що незвична назва для панка та алхіміка з глибо­кою душевною травмою. Але це тільки гра з іме­нем. Пор. : «Гєра - представляюсь я. Але можеш мене називати Гер.

А-а-а-а. . .

Геррр. . . Типу геррр Шнітцельї

Саме так. Або гер Штрудель.

Пудель, бля! Будеш тепер гер Пудель\»

Той же самий Мукта називає Гєру лордом Кабелем, а він виправляє на графа Кобеля. Така постмодерністська маскарадність дещо запозичена від Ю. Андруховича. Саме він наділяє Стаса Пер-фецького («Перверзія») аж сорока різними на­йменуваннями. ЛХА Віка не такий вже і простий, як здається на перший погляд. Пор. :

Як тебе звати повністю?

Хантирбиєва Вікторія Миколаївна.

А церковне ім'я маєш?

Віра.

Віра - гарне

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні