Любов до рідного краю поетів Рівненщини

План

1. Знати літературу рідного краю-священний обов’язок кожної людини.

а) „читайте-і своєму научайтесь”. . .

б) творча плеяда рівненських митців;

в) поезія з ніжною прохолодою Полісся;

2. О. Богачук - виходець із славної Волині.

а) утвердження синівської любові до рідної землі;

б) чи актуальна його поезія зараз?

3. Рівненський прозаїк – Євген Шморгун.

а) у творах – мотив гармонії людини і природи;

б) „найкраще – рідна сторона!”

4. Трагічна доля Валер’яна Поліщука.

5. Художній дивосвіт поруч.

 

Ой роде наш красний,

Роде наш прекрасний,

Признаймося, не цураймося,

Бо багацько нас є!

Відчуття рідної землі-це найсвятіше, що дароване Богом людині. Воно починається з першого слова, мовленого дитині рідною мовою, з перших кроків, протупцьованих ноженятами по батьківській землі, з першого пізнання історичної, культурної, духовної спадщини тієї малої батьківщини, де явився на світ.

Вивчати і знати літературу рідного краю-святковий обов’язок кожної людини, яка живе на землі, яка прагне мати майбутнє як для себе особисто, так і для свого народу й держави. Це світова норма виховання національної свідомості та формування і ставлення особистості. Великий О. Довженко писав: ”Людина завжди повинна знати , звідки вона пішла в життя. Людина не має права бути безбатченком!”

Кожен з нас, здебільшого, мало знайомий з літературою рідного краю і не припускає думки, що серед наших земляків є автори , твори яких увійшли до літературної скарбниці відомих поетів і письменників України.

Рівненщина дала Україні митців, чиї імена ми з гордістю можемо назвати серед плеяди надзвичайно талановитих письменників

Згадаймо лише Євгена Шморгуна, Уласа Самоука, Валер’яна Поліщука, Бориса Тена, Степана Бабія, Олександра Богачука, Любов Пшеничну. . .

Приглянемося до трьох постатей - Олександра Богачука, Євгена Шморгуна, Валер’яна Поліщука.

„Читайте, як говорив наш Кобзар ,- і своєму научайтесь. . . ”Бо, скажу без перебільшення, сила нашого українського духу в нашому корінні. А воно ж бо і глибоке, і мудре, і , повірте, вічне.

Саме від поетів і письменників Рівненщини віє особливим теплом з ніжною прохолою Полісся. У творах приваблює відсутність плачів та зітхань над долею народу, дихають вони чаром юності та надії на краще майбутнє рідного краю!

Величчю Духа і силою національної ідеї приваблює творчість класика української поезії, вихідця із славної Волинської області - Олександра Богачука. Його поезії вражають сердечним ліризмом, любов’ю до краси рідної землі та високою вірністю в ім’я України. Олександр Теофілович народився 18. 12. 1933 року, село Сокіл Рожищенського району-18. 5. 1994року,с. Клевань Рівненського району, похований у Луцьку. Лауреат літературної премії ім. Гаврилюка. Автор поетичних збірок: ”Незабутнє”(1958),”Вересневий грім”(1959), „Ні!”(1967), „Крик попелу”(1978), „Стогін землі”(1983), „Час не жде”(2003).

Життєвий і творчий шлях поета бере початок із цілющих джерел Поліської землі. Він справжній син України і стверджує це такими словами:

Якщо ти син своєї

1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні