Людські потреби та їх особливості. Альтернативність ресурсів і проблема економічного вибору

План

Людські потреби та їх особливості 

Альтернативність ресурсів і проблема економічного вибору.  

Література.  


Людські потреби та їх особливості

Економіка виникла, функціонує і розвивається задля задоволення усієї різ­номанітності потреб людини.

Потреби – поняття, що відображають ставлення людей до умов жит­тєдіяльності. Потреби характеризуються відчуттям нестачі певних життє­вих благ, бажанням заволодіти ними, щоб здолати це відчуття.

Потреби людей утворюють цілу ієрархію. Особливе місце у ній займають економічні потреби. Наведемо таке визначення сутності економічних потреб: «Потреби – це бажання споживачів придбати та використати товари і послуги, які приносять їм задоволення (користь)»[1].

Різноманітні потреби можна систематизувати і класифікувати – насампе­ред за їх суб’єктами.

За своїми суб’єктами потреби поділяються на індивідуальні (особисті) – потреби у споживчих благах (у кожної особи вони мають кількісні і якісні особливості, задовольняються специфічним набором споживчих благ); колек­тивні (зокрема, потреби колективу працівників підприємства у кваліфіковано­му керівництві, відповідних умовах праці, сприятливому моральному кліматі, високих заробітках тощо); суспільні (наприклад, потреби у соціальному захи­сті, економічному зростанні, забезпеченні роботою і таке інше).

Крім того, можна виділити потреби суб’єктів економіки – домашніх господарств (сімей), підприємств (фірм) і держави.

Домашні господарства є власниками виробничих ресурсів (праці, капіта­лу, природних ресурсів і підприємницьких здібностей), тому вони мають потре­бу у їх найраціональнішому застосуванні; підприємства (фірми) потребують зростання рентабельності (доходності) виробництва, підвищення конкуренто­здатності своїх товарів; держава відображає потребу в економічній цілісності, зростанні своїх доходів (бюджету), сплаті податків та багато іншому.

За об’єктами людські потреби поділяються насамперед на фізіологічні (у їжі, питві, одязі, житлі, продовженні роду тощо), які породжуються біологічною сутністю людини, і соціальні (потреби у спілкуванні, праці, освіті, інформації, охороні здоров’я, творчості, самовираженні та тому подібні), що породжуються соціальною суттю людини

Виділяють також потреби матеріальні (у матеріальних благах) і духовні (у духовних благах) тощо.

Наведена класифікація багато в чому дуже умовна. Зокрема, особисті, ко­лективні і суспільні потреби частково співпадають. А благо, яке ще учора не було першочерговою потребою і вважалося предметом розкоші, сьогодні стало предметом першої необхідності (наприклад, телевізор, персональний комп’ю­тер чи мобільний телефон). Те, що є предметом розкоші для однієї сім’ї, для іншої – з високим достатком – стало предметом нагальної необхідності (при­міром, басейн чи тенісний корт).

Людина намагається задовольнити передусім найнагальніші свої потреби, що стає рушійним мотивом її господарської поведінки. Однак, коли одні потре­би втамовуються, на черзі виникають інші. Старі, уже задоволені потреби пере­стають відігравати мотиваційну роль, а програму людської діяльності визнача­ють нові, ще не задоволені запити. Отже, потреби визначають зміст майбутньої господарської діяльності людини, а результат цієї діяльності повинен задоволь­няти потреби на прийнятному рівні.

З економічними потребами людини пов’язані її економічні інтереси, тоб­то усвідомлені людьми економічні потреби. Економічні інтереси є спонукаль­ним мотивом виробництва, вони реалізуються у господарській діяльності лю­дей. Інтересом для найманого працівника є заробітна плата, для підприємця – прибуток, для банкіра – процент, для землевласника – рента. Інтереси покупця

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні