МИКОЛА ІВАНОВИЧ ТЕОДОРОВИЧ

рік в одному з Пересопницьких млинів. На всі церковні землі є план, один екземпляр якого зберігається в архіві Волинської духовної Консисторії, а другий – в Рівненському З'їзді Мирових Посередників. Причт: 1 священик – 300 рублів і псаломник – 50 рублів. Для священика будинок і господарські будівлі є, для псаломника будинку немає, а живе він в суспільному навчальному домі, при якому є сарай і гумно для складу хліба, побудовані на власні кошти псаломником м. Клеваня Іваном Шидловським. При цьому була використана деяка кількість церковного матеріалу, в основному з розібраного старого будинку священика. Села приходу: Макотерти в 3 верстах та Шестаковка в 2 верстах. Дворів: 75; прихожан 819 дворів, римо-католиків 2 двори. Благочинний І округу Рівненського уїзду священик Андроник Михайло Теодорович (з 1864 року) і псаломник Аоанасій Семен Малевич (з 1868 року).


Примітки:

  1. Перша думка взята нами із народних вуст, а три інші - із ст. А. Сендульського «СПересопни-ця Рівненського уїзду» у Волинській Єпархії Вед. за 1880 рік №11, с. 549.
  2. Карамзинъ Н. М. «Исторія Государства Россійск. » 1842, т. 2, гл. 12, с 126 - 127
  3. Карамзинъ Н. М. «Исторія Государства Рос. » - т. 2, гл. 12, с 141-143
  4. Соловьевъ СМ. «Исторія Россіи» - т. 2,1856 г. , с. 170; срав. Карамзина - «Исторія Гос. Рос», - т. 2, гл. 12, с. 143-144
  5. Соловьевъ СМ. «Исторія Россіи», т. 2, с. 174.
  6. Карамзинъ KM. «Исторія Гос. Рос. » - т. 2, гл. 14, с. 163.
  7. Соловьевъ СМ. «Исторія Россіи» - т
    2, с. 271-272.
  8. За словами Карамзіна від цієї древньої могили отримала свою назву і Галіція («Исторія Гос. Рос», Т. З, гл. ,3, C. 79).
  9. Соловьевъ СМ. «Исторія Россіи» - т. 2, с. 339-340.
  10. Див «Исторію Галицко-Володимирской Руси отъ найдавийшихъ временъ до року 1453» -Исидора Шараневича. Львовъ. 1863 года, с. 80-81. Порівн. А. Сентульського - «. Пересопница Ровен, у. » - въ Вол. Еп. Въд. за 1880 г. , №11, с. 549-554.
  11. Див. А. Сендульського «СПересопница Ровен, у. » - въ Вол. Еп. Въд. за 1880 г. , №11, с. 556-557; пор. Н. Петрова - «Краткія сведенія о монастыряхъ Вол. Еп. , въ настоящее время несуществу-ющихъ» - въ Волын. Еп. Въд. за 1867, №4, с. 59-62.
  12. Про це говориться в акті від 1595 року 5 грудня, - у записі князя Юрія Чарторийського, даному сестрі його Елені Горностаєвій на володіння Пересопницею - з тим, щоб доходи з цього маєтку використовувались на утримання Пересопницького монастиря. Тут князь Юрій Іванович Чарторийський, між іншим, пише: «Маєток, що знаходиться в Луцькому повіті, село Пересопниця, із всіма своїми пожитками, з давніх часів, предки мої, Юрія Чарторийського, на церкву монастиря Пересопницького, в якій щоби хвала Божа уставичне (постійно - ред. ) відправлялася, та за них Господа Бога прохано було, надано; якщо це надане від предків моїх певним вічним правом даровано, певними записами затверджено і на вряде сознано (до речі визнано - ред. ) не було, значить порядок у монастирі Пересопницькім був усталений і хвала Божа в тій церкві святій Пречистій, про небуття старшого ігумена і братів і ченців, належно та гідно відправлена бути не могла, і до того було дійшло, що я, Юрій Чарторийський, цей монастир і село Пересопницю її милості, пані Василевій Загоровськіи, кашталяновій Браславській, панею Катериною, княжні Чарторийській, сестрі своїй, у двох сотнях копах грошей литовських заставив. То як тепер ми, вищеперечислені особи (Юрій і дружина його Олександра Андріївна, уроджена княжна Вишневецька), з Божою допомогою, замисливши
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10