Майстри декоративно-прикладного мистецтва Рівненщини

Декоративно-прикладне  мистецтво Рівненщини

Декоративно-вжиткове мистецтво сьогодні є однією з найяскравіших сторінок народної творчості, зокрема тому, що майже всі його складові (ткацтво, писанкарство, художня обробка дерева, металу, шкіри, розмаїття кераміки, лозоплетіння та сучасні його вияви — флористика, розпис на склі тощо) органічно вплетені в життєдіяльність сучасної людини.

А в поєднанні з високим рівнем релігійності населення, специфічною ментальністю, що виявляється в консервації культурної традиції та збереженні чималої кількості архаїчних елементів у краї, культурі дозвілля, цей тандем і зумовлює відносно високий рівень (у зіставленні з іншими регіонами) функціонування культурних традицій.

Тож інтерес до декоративно-ужиткового мистецтва не зникає упродовж віків, як і бажання навчитися бодай окремим його прийомам.

Свідченням цього є численні сучасні мистецькі фестивалі, які завжди збирають до свого кола різні соціально-демографічні групи населення, оскільки все те, що там демонструють, певною мірою є дотичним до людини, її дистанціювання в сучасному культурному просторі.

Візьмімо, для прикладу, Сорочинський ярмарок або подібні заходи в Опішні, у Косові, що на Закарпатті, чи в древньому Львові, Білому Камені тощо.

Це той вид народної творчості, що розвивався завжди, незважаючи ні на наявність, ні на відсутність будь-яких методичних структур, що ним опікувалися, тиску чи сприяння органів державної влади тощо. Щоправда, позитивне ставлення до народної творчості керівних структур завжди сприяло художньому процесу. Адже бажання прикрасити та урізноманітнити свій побут, самого себе було в людини завжди, як і бажання щось робити особисто, а не лише користуватися здобутками чужої, нехай навіть значно досконалішої, праці.

Рівненщина через низку обставин — суспільно-політичних, економічних і, урешті-решт, географічних — залишається саме таким краєм. Тож тут функціонують давно забуті промисли й ремесла, популярними є етнографічні колекції, побутують численні обрядодії, пов'язані із земним циклом життя. Саме тут таким високим залишається відсоток віруючих, і поширеним серед населення, а не лише серед професійних музикантів, є майже забутий хоровий жанр, базований на духовній спадщині не тільки вітчизняних класиків XVII—XVIII ст. , але й піснеспівах менш відомих, зокрема на давніх розспівах Почаївської лаври, Острозькому напіві чи Знаменному розспіві тощо. І фестиваль «Блага вість Пересопниці», проведений у серпні 2011 року, це ще раз підтвердив. Як і підтвердив високий і сталий інтерес до зразків художньої вишивки.   

Персоналії майстрів декоративно-ужиткового мистецтва Рівненської  області:

1. Рябунець Орися Іванівна, (м. Рівне), майстер сучасного декоративно–прикладного мистецтва – вишивальниця. Учасниця районних, міських, обласних, виставок декоративно–прикладного мистецтва.

2. Шевчук Марія Василівна, (м. Рівне), Заслужений майстер народної творчості – вишивальниця

Учасниця районних, міських, обласних, виставок декоративно–прикладного мистецтва.

3. Галапач В. К. (м. Рівне), майстер сучасного декоративно–прикладного мистецтва – вишивальниця. Учасниця районних, міських, обласних, виставок декоративно–прикладного мистецтва.

4. М’якота Ольга Володимирівна (м. Рівне) майстер сучасного декоративно–прикладного мистецтва – вишивальниця. Учасниця районних, міських, обласних, виставок декоративно–прикладного мистецтва.

5. Семенюк Галина Семенівна (м. Рівне) майстер сучасного декоративно–прикладного мистецтва – вишивальниця. Учасниця районних, міських, обласних, виставок декоративно–прикладного мистецтва.

6. Кот Уляна Петрівна (с. Крупове Дубровицького району), заслужений майстер народної творчості України. Учасниця районних, міських, обласних, виставок декоративно–прикладного мистецтва.

7. Рабчевська Ніна Михайлівна (с. Крупове Дубровицького району), Член спілки народних майстрів України – ткаля, Учасниця районних, міських, обласних, виставок

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні