Макроекономічне прогнозування та планування

Суть та способи економічного прогнозування. Класифікація прогнозів

Прогноз (грец. — передбачення):

— науково обґрунтоване судження, що дає випереджаючу інформацію про розвиток об'єкта у майбутньому;

— науково обґрунтоване передбачення можливого стану об'єкта у майбутньому, можливих шляхів і строків його досягнення.

Економічне прогнозування — виявлення стану та можливих напрямків розвитку економічних явищ і процесів на різних рівнях економічної системи (мікро-, мезо-, макрорівні).

Джерела прогнозної інформації:

накопичені знання та досвід (теоретичні та емпіричні знання про закономірності розвитку процесів);

фактична і статистична інформація про об'єкт прогнозування;

економіко-математичні моделі.  

Способи прогнозування:

експертний (лат. — досвідчений) — шляхом опитування спеціалістів стосовно об'єкта прогнозування;

екстраполяції (лат. — поза і згладжувати) — збирання інформації про розвиток об'єкта у минулому і перенесення закономірностей цього розвитку на майбутнє;

моделювання (франц. — ліпити, формувати) — дослідження, що базуються на побудові моделей об'єкта відповідно до очікуваних (бажаних) змін у його стані

Пошуковий прогноз базується на умовному перенесенні на майбутнє тенденцій розвитку об'єкта, що склалися у минулому та діють нині, абстрагується від факторів, здатних змінити ці тенденції. Мета пошукового прогнозу — з'ясувати, як розвиватимуться події за збереження існуючих тенденцій.

Нормативний прогноз (на відміну від пошукового) розробляється на основі заданих цілей (нормативів) і передбачає визначення способів і терміну їх досягнення.  

Різниця між пошуковим та нормативним прогнозом 

Макроекономічне прогнозування та його принципи

Макроекономічне прогнозування — виявлення та аналіз закономірностей і тенденцій розвитку національної економіки, передбачення змін у ньому і створення наукової бази для економічної політики та державного регулювання економіки.

Принцип наукової обґрунтованості передбачає, що прогнозування базується на системних знаннях про закономірності розвитку економіки; враховує реалії економічного, політичного і соціального життя країни, вітчизняний та світовий досвід, а також використовує систему наукових методик і методів.

Принцип системності розглядає національну економіку, з одного боку, як єдиний об'єкт, а з іншого — як сукупність самостійних напрямків (блоків) прогнозування.

Складовими макроекономічного прогнозу є прогнози розвитку:

окремих великих сфер і підсистем економіки (фінансів, грошового обігу, цін тощо);

галузей і підгалузей;

видів виробництва;

природних ресурсів (земельних, водник, енергетичних, корисних копалин тощо);

трудових ресурсів;

науково-технічні;

соціальні (зайнятості, доходів, рівня життя тощо);

зовнішньоекономічні;

екологічні;

регіональні;

демографічні;

політологічні тощо.  

Принцип адекватності означає, що прогноз як теоретична модель (узагальнення)*має достатньо повно і точно відображати реальні процеси національної економіки.

Принцип багатоваріантності (альтернативності) передбачає розробку не одного, а кількох (мінімум трьох) варіантів майбутнього розвитку національної економіки, оскільки хоч її розвиток і детермінований конкретними умовами чи

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні