Маргінальні верстви і середній клас країни

умов глобалізації в сучасному інформаційному суспільстві. Передусім до сучасних маргіналій слід віднести не лише десоціалізовані структури у традиційному розумінні, а й ті суспільні верстви, які з різних причин або не змогли витримати темпу сучасних трансформаційних процесів, або не були залучені до них. За умов надзвичайно високої динаміки соціальних змін у сучасному інформаційному суспільстві, такого роду верстви, як правило, виявляються нездатними подолати відставання від верств-лідерів у власному соціумі і змушені замикатись на певні, доступні їм види діяльності. В сучасних же розвинутих країнах ця проблема значно посилюється міграцією із країн третього світу, адже кількість іммігрантів (як легальних, так і нелегальних) лише у країнах ЄС, за експертними оцінками, зростає щорічно до 2 млн. осіб щорічно, що призводить до постійного збільшення їх відсотка у структурі населення, насамперед у мегаполісах. До того ж державні програми адаптації мігрантів, як правило, не враховують етнонаціональної специфіки новоприбулих, що сприяє їх швидкій маргіналізації.

Саме зазначені суспільні прошарки, опинившись поза межами традиційного середовища, намагаються віднайти за нових умов адекватні їм культурні орієнтири та цінності, які могли б відповідати реаліям, ще склались. Однак зробити це вдається далеко не всім і значна частина їх, відірвавшись від усталених норм і правил звичаєвої поведінки, які перестають відповідати викликам часу, намагається компенсувати духовний вакуум віднайденими в новому середовищі і такими пізнаваними та близькими для них продуктами масової культури. На перший погляд це не становить особливої небезпеки, адже маскульт почасти виконує навіть компенсаторну функцію - її споживачі залишаються все ж таки в межах сурогатного культурницького типу. Поряд з цим зазначений тип духовного споживання створює в сучасних умовах доволі значні можливості для маніпулювання масовою свідомістю, які, напевно, можна порівняти хіба що з тоталітарними режимами. Однак у цілому слід вказати на ряд суттєвих обставин, які власне роблять таку ситуацію вкрай небезпечною для суспільства

По-перше, споживачі масової культури можуть стати об'єктом свідомих маніпуляцій, як скажімо, це має місце в діяльності ряду всесвітньо відомих терористичних організацій початку XXI ст. На нашу думку, в міру зростання впливу інформаційних технологій така небезпека лише посилюватиметься. По-друге, споживання продукції масової культури значними прошарками сучасного урбанізованого суспільства неминуче призводить до перенасичення споживача та постійними намаганнями віднайти новітні засоби впливу на нього. Саме внаслідок цього, вважаємо, що індустрія масової культури дедалі активніше починає апелювати до ницих людських інстинктів (жахи, секс, насильство), що призводить до зростання деморалізації суспільства, а в свою чергу деградуюче суспільство починає орієнтуватися на все більш примітивні форми сурогатної субкультури. І ніякі спроби застосування новітніх інформаційних технологій нездатні приховати цього очевидного факту.

Водночас постає запитання: а чи існує можливість встановлення висхідних параметрів сучасної маргінальної свідомості? Адже розв'язавши дану проблему, ми зможемо принаймні у царині теоретичних досліджень підійти до розуміння сутності зазначеного феномену в сучасному урбанізованому суспільстві. Саме такий підхід, вважаємо, дасть змогу також виявити специфікації українського маргінесу в умовах трансформаційних процесів.

6. Міфологічна складова українського маргіналізму

У цілому ж до сутнісних характеристик духовного світу маргінесу XXI ст. можна віднести те, що в основі їх перебуває міфологічна складова. Адже нездатність осягнути суперечності суспільного розвитку, а відтак намагання осягнути складні соціальні явища на рівні буденного

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні