Маргінальні верстви і середній клас країни

частка людей, котрі поділяють ліберальні погляди щодо соціальних та політичних проблем, серед них достатньо висока, передусім серед фахівців високої кваліфікації.

Оксфордський соціолог Джон Ґолдторп уникає означення «вищий середній клас», віддаючи перевагу терміну «службовий клас». Службовий клас має об'єднувати працівників менеджерської, високопрофесійної та технологічної сфер, тобто складає категорію, котра, як ми побачимо згодом, швидко зростає в сучасних суспільствах. Але цей термін потенційно двозначний. Ґолдторп не має на увазі працівників сектору обслуговування. Радше, термін має позначати працівників, які «обслуговують» потреби роботодавців і які утворюють адміністративний апарат для управління їхніми бізнесами або організаціями. Вони забезпечують фірму спеціалізованим знанням та менеджерськими ноу-хау; натомість вони користуються привілейованим становищем, включаючи високу платню, трудові Гарантії та суміжні вигоди, такі, як право на індивідуальну пенсію. Але впродовж приблизно двох останніх десятиріч, коли фірми різко скоротили свої штати, з тим щоб стати більш конкурентоспроможними, економічні умови службового класу стали менш стабільними, і чимало груп стали працювати самі на себе, організовуючи власний бізнес.

Нижчий середній клас — не неоднорідна категорія, до якої належать люди, що працюють конторськими службовцями, комівояжерами, вчителями, медсестрами і т. д. Здебільшого, хоч багато в чому вони й мають однакові з ними умови праці, члени нижчого середнього класу дотримуються інших соціальних та політичних поглядів, аніж ті, які поділяють більшість так званих «синіх комірців».

Висновок

Неоднорідний характер середнього класу до певної міри можна означити поняттями, які запропонували Райт і Паркій. Люди середнього класу перебувають у «суперечливих» ситуаціях «подвійного перекриття» в тому розумінні, що вони знаходяться в лабетах конфліктних відносин. Наприклад, багато людей із нижчого середнього класу ідентифікують себе з тими самими цінностями, як і ті, котрі перебувають у значно вигіднішому становищі, але водночас вони часто змушені жити на нижчі доходи, аніж Маргіналізація країн-аутсайдерів та цілих регіонів, різке зростання маргінальних спільнот в урбанізованих мегаполісах сучасних передових країн уже в найближчі десятиліття можуть створити серйозні проблеми для світового співтовариства, причому саме маргіналії можуть стати каталізатором політичної нестабільності та спалахів соціального протистояння. Цьому значною мірою може сприяти зростаюча автономність функціонування окремих сегментів сучасних інформаційних технологій, які в своїх інтересах можуть використовувати організації радикального спрямування.

Особлива ж небезпека чатує на перехідні суспільства, що не встигли набути усталених демократичних традицій, до яких, без сумніву, можна віднести Україну. Небезпека політичної активізації маргінальних спільнот тут особливо велика, адже спокуса розв'язання соціальних проблем силовими методами може за певних умов підштовхнути окремі сили до спроб використання маргінальних спільнот у політичній боротьбі зі своїми опонентами, що може мати важко прогнозовані наслідки для всього українського суспільства.

Література

1.  Сорокин П. А. Человек. Цивилизация. Общество. /Под ред. А

Ю. Согомонова. – М. : Политиздат, 1992.

2.  Барбер Б. Структура социальной стратификации и тенденции социальной мобильности// Американская социология. Пер. с анг. - М. : Прогресс, 1972.  

3.  Карпачова Н. І. Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні. Перша щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. – Київ,2000.  

4. О. В. Мазурик Социальный статус военнослужащего в аспекте социокультурной динамики//Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. – Харків: Націон. унів. , 2000.  

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні