Маркетингові рішення роздрібної торгівлі

Маркетингові рішення роздрібної торгівлі

Роздрібна торгівля отримує прибутки, задовольняючи попит кінцевого споживача. Тому перед роздрібним продавцем стоїть завдання залучити й утримати покупців, збільшити обсяги продаж за менших експлуатаційних витрат. Для цього вони змушені постійно шукати нові маркетингові стратегії. За умов коли подолано дефіцит товарів і більшість магазинів пропонують схожий асортимент товарів і забезпечують різноманітне та якісне обслуговування, розширити коло споживачів стає дедалі складніше. Це змушує багатьох роздрібних торговців переглянути своє ставлення до маркетингу і впроваджувати в торговельну діяльність сучасні маркетингові стратегії.

У теорії маркетингу вирізняють такі головні типи маркетингових рішень роздрібних торговців (рис. 5).  

Рис. 5. Маркетингові рішення роздрібного торговця

Характер маркетингових рішень роздрібної торгівлі значною мірою залежить від обраного напряму досягнення основної мети підприємства роздрібної торгівлі: отримання високого прибутку за рахунок великого обсягу послуг, що надаються покупцям за відносно низьких показників обертання товарів чи утримання порівняно невисокого рівня прибутку за високих показників товарообертання й обмеженого обсягу послуг.

Високий рівень рентабельності капіталу, вкладеного в роздріб­ну торговельну діяльність, досягається шляхом постійного вдосконалення процесу управління активом за рахунок використання складних інформаційних систем. Завдяки їм забезпечується оптимізація товарних запасів та швидке обертання їх, створюються умови для високоякісного обслуговування покупців

Високий рівень обслуговування, безумовно, приваблює покупців, але його можна забезпечити лише за умови платності за подібні послуги.

Модель низького рівня прибутку та високого коефіцієнта обер­тання товарних запасів спрямована на досягнення високої операційної ефективності й економії коштів, наслідки якої переносяться на покупця. Тому для підприємства роздрібної торгівлі з низьким рівнем прибутку і високим коефіцієнтом обертання товарних запасів характерним є зниження загального рівня обслуговування, наприклад, гірше розміщення магазину, обмеження особистого обслуговування, зменшення фінансових послуг та послуг доставки тощо. Таким чином, ця модель операційної діяльності ґрунтується на скороченні витрат, які перекладаються на деякі сегменти споживачів із конкретною купівельною поведінкою.

При визначенні моделі стратегічного розвитку — низького рів­ня прибутку і високого коефіцієнта обертання товарних запасів чи високого рівня прибутку і низького коефіцієнта обертання товарних запасів — необхідно чітко визначити засоби, що сприятимуть досягненню фінансової мети підприємства. Досвід розд­рібних торговців, які активно використовують маркетингові інст­рументи, свідчить, що обрати правильний напрям розвитку можна за допомогою стратегічної моделі прибутку (СМП). Її можна представити у вигляді формули (1): 

де Рв. к — рентабельність інвестованого капіталу.

Для досягнення бажаного показника рентабельності інвестованого власного капіталу (Рв. к ) підприємство роздрібної торгівлі може збільшувати (зменшувати) рентабельність роздрібної торгів­лі (Рт) (Рт = чистий прибуток/чистий дохід (виручка) від реалізації товарів), керувати обертанням активів (чистий дохід (виручка) від реалізації товарів/сукупні активи підприємства) та/або фінансовими ресурсами за допомогою фінансового левериджу (сукупні активи/власний капітал підприємства).

Чистий дохід (виручка) від реалізації товарів дорівнює валовому доходу (виручці) від реалізації за вирахуванням податку на додану вартість, акцизного збору, вартості повернутих товарів, знижок та інших вирахувань з доходу.

Низька купівельна спроможність населення, конкуренція та інші економічні обставини змушують роздрібну торгівлю шукати резерви зниження торговельних націнок, більше уваги приділяти таким показникам, як обсяг продаж на квадратний метр торговельної площі

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні